Як скласти 5 речень про свого друга мому брату з 2 класу

Я дуже люблю читати книжки, мама казала, коли я ще був у другому класі, що я — не дуже сучасна дитина, бо мене важко було відірвати від книжки, а не від «мультика». Ось саме із книжок я найперше довідався, що таке справжня дружба, у цьому мені допомагали твори Григора Тютюнника, Михайла Стельмаха, Марка Твена, Фенімора Купера, Михайла Зощенка, Антона Чехова. Але в книжках були описані «їхні», а не «мої» ситуації, багато чого я не міг для себе пояснити. Тому одного разу я підійшов до мами і сказав: «Мамо, навчіть мене дружити». Для мами це було несподіванкою, але вона стала розповідати про своїх друзів, які з'явилися у неї ще в шкільні роки. Із тієї розмови я втямив лише одне — це дуже незвичайне почуття, яке пов'язане з великою повагою до свого друга.
Кілька років тому у нас з'явився в класі новенький, виявилося, що його батьки переїхали жити в Україну з Грузії. І так сталося, що ми відразу подружилися, можливо", тому, що обидва стали відвідувати спортивну секцію з футболу, яка є в нашій школі.
Я вже на порозі дорослого життя, але та розмова з мамою запала мені в душу, і подумки я часто повертався до неї, коли у мене траплялися труднощі у стосунках з другом. Так, я вважаю, що мені пощастило, у мене є справжній друг, а не просто приятель чи однокласник. І знаєте, що нас найбільше зближує? Не спільні інтереси, захоплення певним видом спорту чи прихильність до творчості якогось актора. Наша дружба тримається на трьох китах: довіра, повага, прощення. Перш ніж я усвідомив це, довелося багато пережити й передумати. І мені здається, що саме книжки, які я прочитав ще в дитинстві, стали мені певною мірою добрими порадниками.
Я довіряю своєму другові настільки, що ніколи ніяких сумнівів його вчинки у мене не викликають. Якось він мені розповів про те, що означають грузинські народні танці, які виконують чоловіки. У рухах є така деталь: чоловіки притискають руки до грудей, потім розводять їх, ніби розкривають груди і простягають нам свої серця. Змінюється ритм — згинаються руки: серце закрите, а вам запропоновано братерство, вірність. Після цієї розмови я теж став придивлятися до наших українських народних танців і, дякуючи другові, помітив дуже багато спільного з грузинськими народними танцями.
Я поважаю думку свого друга, навіть якщо вона мені не подобається або я маю свою, відмінну від його, завжди готовий вибачити свого друга за необдуманий вчинок і сам готовий просити в нього прощення, якщо вчинив негідно. Бо впевнений, що мій друг міркує так само, як і я. Ми різні, але поріднені дружбою. Прекрасні слова Григорія Сковороди підтверджують мою думку: «Я належу до тих, хто настільки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів... найліпшою прикрасою життя».

-Добрий день.
-О,Катерини, це ти?
-Так, Світлани Олександрович, це я. Як ваші справи?
-Дякую, все добре. А у тебе як?
- Дякую, теж все добре.
- То розповідай, куди вступила, де працюєш. Може заміж вийшла?
- Навчалася в Києво-Могилянській академії. На факультеті психології.
- Так, ти завжди вміла спілкуватися з людьми.
- Так, це завжди було легко.
-Ну,а як особисте життя? Чоловік є?
- Все чудово. Нанесений є, скоро весілля.
- Вітаю.
-Дякую. А як справи у вашої доньки? Вона ж була молодша за нас, на рік, чи на два. Правильно?
-Так, на два роки за тебе молодша. У неї все добре, зараз навчається. Вступила у виш закордоном.
-Вау! Передавальні їй вітання.
-Обов'язково.
- Вибачайте,мушу вже бігти. Була рада вас побачити.
-Так, біжи. Сподіваюся ще побачимося. Гарного дня.
-Навзаєм!

- О! Доброго дня, люба наша Маріє Іванівно! Яка приємна зустріч!

- Доброго дня, Сергійку, і я також рада бачити тебе!

- Десять років минуло як ми з Вами не бачилися. Як роки летять, а ви все така ж - зовсім не змінилися.

- Так-так - летять роки. Ти дуже змужнів - справжній богатир. 

- Дякую. Як Ваш справи, Маріє Іванівно, все ще в школі працюєте?

- Так - у школі. Скільки років минуло, а Ваш клас і досі памятаю, ніби вчора. А ти як у житті влаштувався? Чи все в тебе гаразд?

- Усе як і у всіх - дім, сім'я, робота. На життя не скаржуся.

- То й добре, що все гаразд, нехай вдаче тебе й надалі не залишає. Дуже приємно було тебе знову побачити.

- Мені також приємно. І вам всього найкращого у житті! До побачення.