Слово з двох складів , яке не можна переносити. варіанти кущ і вмію

на мою думку це кущ! я так думаю

Колись, коли сонце розкидало свої промінчики по землі, у садку росла гарна клумба. і була там єдина, найкрасивіша квітка-фіалка. завжди, коли хтось проходив біля неї, усміхався. фіалка завжди вважала, що вона своєю красотою керує усім, що біля неї- водою, сонцем, хмарами. але, одного разу, про це дізналася вода і дуже образилася на фіалку, бо та не слухала її, що та дає їй життя і красоту. наступного разу, сонце знову пестило землю своїми променями. але у цей раз, коли хтось проходив біля клумби ніхто не посміхався. фіалка вмирала. вона не знала чому, кого біля неї нема? глядь, сонце є, хмарки теж, немає тільки водиці. і тільки тоді фіалка зрозуміла, що робила вода для неї. рослина звала її, звала, а вона не приходила. квітка, вже давно розчарувавшись, почала помирати. однак, вона почула, як з весеою пісенкою до неї прямує її подружка-вода. як тільки вона прийшла, фіалка відчула сили, і стала буяти своєю красотою. більше вони ніколи не розлучалися, фіалка зрозуміла, що дружба-це найголовніше. що маючи дружбу, ти маєш все.

На всьому просторі запорізьких степів водилася сила звірини й птахів. тут були такі звірі : вовки, лисиці, дикі кішки, олені, лані, лосі, дикі кабани, ведмеді, зайці, бобри, куниці. птахи водилися такі : лебеді, гузи, качки, дрохви, стрепети, лелеки, журавлі, тетеруки, куріпки, жайворонки. білуга, севрюга, стерлядь, соми, корони, судаки, окуні, щуки, карасі - ця риба кишіла в річках, озерах та лиманах козацьких вольностей. у степах водилися комахи, як-от бджоли, цвіркуни, мурахи, таргани, павуки. з плазунів відомі гадюки, вужі, жовтобрюхи тощо.