Порівняйте:
Він повернув убік. — Ударив у бік.
Спочатку це не було ясно. — З початку розмови вони зрозуміли вашу думку.
Прочитай вірш напам’ять. — На пам’ять він подарував мені книжку.
Всередині щось дуже заболіло. — Це правило шукай в середині розділу.
Зауважую вам востаннє. — Вони постукали в останнє вікно.
Ми чуємо це вперше. — Зайдемо в перше село.
У нас чимало є досягнень. — Чи мало вам допомагали?
Ми теж виступали на зборах. — Він говорив те ж, що і я.
Якось воно уже буде. — Як ось і Марко на поріг.
Ми плили на кораблі "Стратфорд", уже наставала ніч, деякі люди з команди вже йшли в свої каюти, як тут хтось закричав.
-Людина за бортом!Капітане, людина за бортом!
Всі вискочили на ніс корабля, і побачили, як з води пробує випливти один з команди.
-Акула! Крикнув капітан..
-Несіть інструменти,клюшки, все чим можнливо добряче пошуміти!
Через хвилин п'ять, всі зрозуміли , що ці крики і гучні удари каструлями нічим не до , наставала ніч, вода ставала холодніша..
-Поки акула не нападає, спустити шлюбки!
Через мить, мотузка,яка тримала шлюбки була розв'язана.
-До іть, до іть! Кричав бідолага..
Коли шлюбка була на достатній висоті,щоб була можливість на неї залізти, чоловік почав тягнути руки..
-Ура,ура!
-Він на шлюбці, піднімайте!
Всі почали тягнути мотузки, і через 5 хвилин, чоловік був на палубі.
-Д..дякую вам!
-Відведіть його в каюту, і зробіть чаю, сказав капітан,-ти добряче застудився.
На наступний день, вияснилось, що то була Малозуба акула, чоловікові стало легше, а інші, уже мабуть і забули про той випадок..
Надіюсь поміг)
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Текст-розповідь дивлюся на світ веселимии очима
Прокинувся Петрусь зранку. Дивиться у вікно: дощ ллє. І радісно стало Петрусю: краплинки такі великі,прозорі і ритмічно стукають йому у віконечко. Скінчився дощ і вирішив хлопчик піти гуляти. Зайшов у гості до друга свого, Сергійка. "Ходімо, -каже, -погуляємо! Там так свіженько надворі, і веселка у небі!"
А той йому: "Ні! Не хочу, величезні калюжі надворі, вітряно, сиро якось, бруд навколо!"
Отак і пішов сам-ото гуляти наш Петрусь!
І думає собі: "Дивно! А я і не бачу бруду надворі,величезних калюж. Лише люстерка, крізь які видно небо і веселку".
Маємо дивитися на світ веселими,радісними очима!