Твір на півтора дві сторінки чи можна прожити без друзів ​

Із давніх-давен люди прагнули надати поетичності навколишньому світові. На кам'яних плитах, стінах печер викарбовували зображення обоготвореного сонця, місяця, неба, води, вітру, вогню. Все це відбивало свідомість людини раннього палеоліту. Формування символів відбувалось одночасно з розвитком суспільства. У східнослов'янських племен характерними символічними знаками були гончарські клейма. Пам'ять про подвиги воїнів залишалася на родових знаменах.

Багато символів, які зародились у давнину, назавжди ввійшли в історію, мистецтво, повсякденне життя. Цікаво знати, що в багатьох народів лев символізує силу, владу, бджола — працьовитість, підкова — щастя, змія — мудрість, підступність, якір — надію, дзеркало — правду, меч — правосуддя.

Вистраждавши, виборовши собі волю, Україна має тепер свої державні символи: герб, прапор і гімн, які уособлюють її історію, її сутність. В основу сучасного герба нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі. З історичної літератури відомо, що тризуб був символом державності, блискавиці, влади над трьома світами. Жовтий колір — це колір небесних світил, сонячного проміння, без якого неможливе життя. Цікаво знати, що тризуб був символом влади ще за часів князювання Володимира Великого. Через багато століть боротьби і гніту після проголошення акту Соборності України 22 січня 1919 року Державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.

Нині національний прапор України має синій і жовтий кольори. Жовтий — це колір пшеничної ниви, хліба, зерна, золотого сонця, без якого не дозрів би хліб; синій — колір чистого мирного неба. Ці кольори на нашому прапорі ніби пшениця в степах під блакитним склепінням неба, що символізує віковічне прагнення миру, праці, красу та багатство рідної землі.

Объяснение:

Сьогодни вранци я поснидала и пишла в школу. мене зустрилы мойи друзи. в той момент у клас вийшла вчытелька и промовыла, що до нас прыйде нова ученыця. задзвенив дзвинок и урок почався. тоди я и помитыла, що за мною сыдыть та дивчынка про яку казала вчытелька. колы почалася перерва вси глузувалы з новойи ученыци, мени стало жалобно йийи,але я не втручалася боячысь втратыты свойих друзив. писля школы я йшла додому в мойих руках я трымала телефон, але в ту мыть по вулыци бижав якыйсь хлопець и забрав у мене телефон я була дуже знервована, а друзи видмовлялысь позваты когось. йим було байдуже,а сама я б не вспила. за цым смостеригала нова ученыця и вмыть поклыкала дорослых. якбы не вона той хлопець видибрав у мене телефон. з того дня я николы не покладалася на такых друзив. и ця дивчынка стала моей найкращой подругой.