Якi сполучники пишуться разом. (написати тільки сполучники) наші футболісти перемогли, (не)зважаючи на те що гра відбува- лась на чужому полі. учні вирушили в похід, (як)тільки зблиснув перший промінь сонця. ходять чутки, начеб(то) ти добре плаваєш

Відповідь:

Піщаний, різдвяний, військкомат, братство, Уманщина, паризький, білосніжний, криворізький, злегка, кишеня, проїжджаємо, шістнадцять, озимина, ведмедиця, вінегрет, торф'яний, під'яр'я, курйозний, ковзкий, промінчик, бриньчати, жень-шень, п'ятсот, Маньчжурія, благочестивий, мереживо, презирство, преосвященний, туристський, гібрид, віцепрем'єр-міністр, червоногарячий, глухонімий, не скошена сьогодні трава, начебто, мовбито, попід, з-під лоба дивитися, нескошена трава, арф'яр, менше, мавпячий, миш'як, О'Генрі, ад'ютант, привокзальний, прірва, престол, пан'європейський, Мін'юст.

Пояснення:

Без верби та калини нема України. Ця відома приказка повною мірою відображає те почесне місце, яке займає в наших серцях прекрасне деревце з пухнастими котиками. Дивлячись на них, на душі відразу стає тепло та легко.

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців, скажімо, клен, у росіян — берізка, а в українців — верба й калина.

Верба — одне з найулюбленіших дерев у народі. Здавна супроводжує вона людські поселення й оселі. Обсадити вербою ставки й річки — значить укріпити береги, стримати зсуви. В усіх місцевостях України колись поширеними були тини з верболозу.

Здавна криниці переважно копали під вербою, бо вона — природний фільтр усіляких домішок. У річці воду для пиття також брали під цим диво-деревом, а у відро клали вербову дощечку. Це дезінфікує воду, поліпшує її смакові якості.

Верби-красуні над ставом — традиційна прикмета українського села, що повсюдно зображається в усній народній творчості