10 скільки відмін в украйнськой мові

Відміни 2 а відмінків називний родовий давальний знахідний орудний місцевий кличний ,отже, відмінків є 7

Казка "Лис та їжак"

— Здоров був, їжаче!(кома при звертанні, знак оклику в кінці окличного речення)

— Здоровенькі й ви будьте, — відповів їжак і згорнувся клубочком. (кома і  тире при передачі прямої мови та слів автора)

— Як здоров’ячко?(в кінці питального речення знак питання)

крапка в кінці розповідного речення)

— А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось. (кома при звертанні, крапка в кінці розповідного речення)

— Не можу, — відповідає. — Я ще не вмивався. (тире, кома при передачі прямої мови та слів автора на письмі)

— А знаєш, — каже лисиця, — я тепер уже не їм м’яса, самі овочі.  (кома і тире при передачі прямої мови; у другому реченні кома при переліченні стоїть). Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж!..(кома в кінці розповідного речення, знак оклику в кінці окличного речення)

— Та що ви кажете?! (знак  питання в кінці питального речення, знак оклику для підсилеення інтонації запитання). А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться.(кома в СПР реченні, крапка в кінці розповідного речення).

— Де це? — так і підскочила лисиця. (знак питання в кінці питального речення; тире для відокремлення прямої мови від слів автора)

— За струмочком праворуч. Та куди ж ви? (крапка  в кінці розповідного речення, знак питання в кінці питального)

— Побіжу, ніколи...(кома при переліченні, крапки свідчать про незваершеність фрази). І лисиці як не було. (крапка в кінці розповідного речення)

Розгорнувся їжак:

— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш... ( двокрапка, тире при передачі слів автора і прямої мови, комами виділено звертання, крапки в кінці свідчать про незавершеність фрази).

у дужках пояснення розділових знаків.

У складносурядному реченні прості речення, які входять до його складу, незалежні одне від одного, вони є рівноправними. А складнопідрядне речення подібне до словосполучення: тут завжди є одне головне речення, а одне чи більше підрядних, тобто залежних. Так як у словосполученні, так і в складнопідрядному реченні від головного речення до підрядного можна поставити запитання. наприклад: Я знаю, що все буде добре. Я знаю (ЩО?) що все буде добре. Ми підем, де трави похилі. Ми підем (КУДИ?) де трави похилі.
Крім того, у складносурядному реченні прості реченні з'єднуються сурядними сполучниками (і, й, та, а, але, зате, проте, однак, то, чи, або тощо), а в складнопідрядному - підрядними (що, куди, де, звідки, як, мов, ніби, який тощо).