Прозовий твір з такими словами я спитав колись у батька: ви скажіть мені на щирість, що найдужче ранить і почув: несправедливість

На мою думку це так і є

Объяснение:

напевно, жоден інший народ, і навіть самі ми, не можемо уявити Україну без нашої милозвучної, барвінкової, материнської, рідної мови. від самого народження ми слухаємо свою мову: мамині перші слова та колискові, перша книжка, перше наше слово сказане українською мовою. саме розмовляючи нею ми можемо підтримати, потішити, чи навпаки, образити когось. і не варто думати, що мова наша не гарна, що є кращі, адже вона оспівана багатьма поетами і письменниками нашого народу. і як казав найбільший з них:" чужого научайтесь, і свого не цурайтесь"

Як дитина відчуває себе серед людей-однолітків? Цікаве питання, точної відповіді на яке не знайти. Все залежить від певної дитини, її характеру, поведінки в суспільстві та наявності зв'язку з однолітками. Деякі, досить сором'язливі чи просто замкнені у собі діти, дуже важко переживають спілкування з однолітками чи навіть з людьми у цілому. Їм важко знайти спільну тему для розмов, відчувають невпевненість і дискомфорт в присутності інших, багато часу проводять насамоті чи займаючись улюбленою справою. Такі люди неговіркі. А деякі навпаки не можуть жити без суспільної уваги, без галасних балачок та компаній друзів. Вони активні в бесіді, жартують чи просто яскраво виражають власну думку. Такі люди люблять бути серед однолітків і ведуть себе разом з ними впевнено и спокійно, не думаючи про свої наступні слова і реакцію збоку співрозмовників на них.
Отже, на мою думку, це питання не має однозначної відповіді, бо відповідь є для кожної особи унікальною.