Yevsyukov1697
?>

Переведите текст с украинского на щедра осінь непомітно підкрадається осінь. хитрувато усміхається вона за лісом та ніжним голосом піддобрюється до людей: може, вам золотого медку? а може, яблучок рожевобоких? винограду солодкого? кавунів червоних, як жар? все у мене є, всім я багата, любі люди ласують золотим медком, ласують та щедру осінь підхвалюють: — ну й осінь! ну й багатійка! медком як щедро частує! а про те й гадки нема, що медок той літо із своїх квітів запашних подарувало. збирають у садках яблука, рядками в ящиках пахучі груші. а дід саливон зачудовано крутить головою, осінь славословить: хе, ох воно , що то осінь. зима — морозом вичавить, весна — віником вишкребе, літо сонцем випалить, а осінь-господиня щедрою рукою в комору засипле. сидить степанко на баштані, частується від гарячого, як жар, кавуна соковитими скибками і знову-таки осені дякує: ох, і люблю ж я, дідусю, осінь! вона така чудова, така дідусь, відрізуючи внукові нову скибку, мудро зауважує: — без літа і осені, дитино, не буває. а осінь — знає своє. тихцем гризе та й гризе золотого окрайця. як гризне, так дня й відкусить, так дня й поменшає. зате ночі з кожним днем добавляються, вечори стають холоднішими, а ранки покривають усе ряс- ними та холодними росами. на все осінь щедра - і на кавуни, і на дощі. і на холодні роси. визолотить ліси, вічорнить поля, ніби пожежею запалить молоді осичняки та березняки.ну куди тобі не глянеш, так і здається , що лисичка свою червонясто -руду спинку вигинає, до ніг лащиться. полащиться , полащиться під скупим сонцем та й втече кудись разом із перелітними птахами.

Украинская мова

Ответы

suhanowaswetlana
Щедрая осеньНезаметно подкрадывается осень. Хитровато улыбается она за лесоми нежным голосом подлизывается к людям:Может, вам золотого медку?А может, яблочек рожевобоких? Винограда сладкого? арбузовкрасных, как жар? Все у меня есть, всем я богата, дорогие ...Люди лакомятся золотым медом, лакомятся и щедрую осень подхваливает:- Ну и осень! Ну и богачка! Медом как щедро угощает!А о том понятия не существует, что медок то лето из своих цветов душистыхподарило.Собирают в садах яблоки, выкладывают строками в ящиках пахучиегруши.А дед Саливон удивленно качает головой, осень славословящих:Хе, ох оно, что это осень. Зима - морозом выжмет, весна - веникомвыскребите, лето солнцем выжжет, а осень-хозяйка щедрой рукой вкладовую засыплет.Сидит Степан на бахче, угощается от горячего, как жар, арбузасочными ломтями и опять-таки осени благодарит:Ох, и люблю же я, дедушка, осень! Она такая замечательная, такая щедрая! ..Дедушка, отрезая внуку новую кусок, мудро замечает:- Без лета и осени, дитя, не бывает.А осень - знает свое. Потихоньку грызет и грызет золотого куска. какгрызня, так дня и откусит, так дня и меньше. Зато ночи с каждым днемдобавляются, вечера становятся холоднее, а ранки покрывают все ряс-ними и холодными росами.На все осень щедра - и на арбузы, и на дожди. и на холодные росы. Вызолотить леса, вичорнить поля, что пожаром зажжет молодежи Осинники и березняки.Ну куда тебе не взглянешь, так и кажется, что лисичка свою красновато-рыжего спинку выгибает, к ногам ластится. Полащиться, полащиться под скупым солнцем и убежит куда-то вместе с перелетными птицами
Viktoromto
Колись, коли сонце розкидало свої промінчики по землі, у садку росла гарна клумба. І була там єдина, найкрасивіша квітка-фіалка. Завжди, коли хтось проходив біля неї, усміхався. Фіалка завжди вважала, що вона своєю красотою керує усім, що біля неї- водою, сонцем, хмарами. Але, одного разу, про це дізналася вода і дуже образилася на фіалку, бо та не слухала її, що та дає їй життя і красоту. Наступного разу, сонце знову пестило землю своїми променями. Але у цей раз, коли хтось проходив біля клумби ніхто не посміхався. Фіалка вмирала. Вона не знала чому, кого біля неї нема? Глядь, сонце є, хмарки теж, немає тільки водиці. І тільки тоді фіалка зрозуміла, що робила вода для неї. Рослина звала її, звала, а вона не приходила. Квітка, вже давно розчарувавшись, почала помирати. Однак, вона почула, як з весеою пісенкою до неї прямує її подружка-вода. Як тільки вона прийшла, фіалка відчула сили, і стала буяти своєю красотою. Більше вони ніколи не розлучалися, фіалка зрозуміла, що дружба-це найголовніше. Що маючи дружбу, ти маєш все.
Карен
Сьогодні я хочу донести вам усім інформацію про братів-відеоблогерів котрі зацікавили мене своєю діяльністю вже давно. Діяльність Халберів(так вони назвали себе як в нік-нейм) почали свою діяльність в YouTube з 8 жовтня 2012 року. Справжні ім'я братів: Сергій та Влад. Вони проживають в місті Київ. Їхнє перше відео було дуже цікавим та захоплюючим, що і зацікавило мене, на те що я дивлюся відео Халберів майже кожного дня.. Їхні нові відео з'являються майже щодня, а моя цікавість гати за ними тільки збільшується. Коли брати знімають будь-яке відео для YouTube то вони намагаються зробити їхнє відео цікавим, не нудним, так як у них є багато фанатів, котрі хочуть бачити нові та процвітаючі відео хоч раз на неділю. На теперешній час вони мають 399 227 підписників на каналі HalBer, що на YouTube. Дивлячись відео цих відеоблогерів, у мене піднімається настрій якщо в мене його навіть немає. До-речі, іноді в їхніх відео присутня інша відеоблогерша- Мар'яна Рожкова(її канал MaryanaRo), частенько з нею вони знімають відео котрі мають назву Chalendge-... Цих "Челенджів" у Халберів з Мар'яною дуже багато: "Musik-Chaledge"; " Foto-Chalenge" та багато інших...Час на моїх олюблених відеоблогерів і їхніх відео я завжди відокремлюю після того, як зроблю всі свої важливі справи…Після добрих справ, потрібно добре відпочити, а отже- це саме час на моїх олюблених відеоблогерів і їхніх чудесних відео...))

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Переведите текст с украинского на щедра осінь непомітно підкрадається осінь. хитрувато усміхається вона за лісом та ніжним голосом піддобрюється до людей: може, вам золотого медку? а може, яблучок рожевобоких? винограду солодкого? кавунів червоних, як жар? все у мене є, всім я багата, любі люди ласують золотим медком, ласують та щедру осінь підхвалюють: — ну й осінь! ну й багатійка! медком як щедро частує! а про те й гадки нема, що медок той літо із своїх квітів запашних подарувало. збирають у садках яблука, рядками в ящиках пахучі груші. а дід саливон зачудовано крутить головою, осінь славословить: хе, ох воно , що то осінь. зима — морозом вичавить, весна — віником вишкребе, літо сонцем випалить, а осінь-господиня щедрою рукою в комору засипле. сидить степанко на баштані, частується від гарячого, як жар, кавуна соковитими скибками і знову-таки осені дякує: ох, і люблю ж я, дідусю, осінь! вона така чудова, така дідусь, відрізуючи внукові нову скибку, мудро зауважує: — без літа і осені, дитино, не буває. а осінь — знає своє. тихцем гризе та й гризе золотого окрайця. як гризне, так дня й відкусить, так дня й поменшає. зате ночі з кожним днем добавляються, вечори стають холоднішими, а ранки покривають усе ряс- ними та холодними росами. на все осінь щедра - і на кавуни, і на дощі. і на холодні роси. визолотить ліси, вічорнить поля, ніби пожежею запалить молоді осичняки та березняки.ну куди тобі не глянеш, так і здається , що лисичка свою червонясто -руду спинку вигинає, до ніг лащиться. полащиться , полащиться під скупим сонцем та й втече кудись разом із перелітними птахами.
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*