Напишить будьласка твір про маму, використовуючи безособові дієслова і спонукальні речення, потрі!

Моя мама – самый дорогой человек для меня. Я её очень люблю. Люблю не за что-то, а просто так, просто за то, что она у меня есть. Я очень горжусь и дорожу своей мамой. Ближе неё у меня никого нет. Мою маму зовут Татьяна Николаевна. Она красивая. Люблю мамину улыбку и большие зелёные глаза, которые сверкают озорными огоньками, задорный смех и её руки, заботливые, тёплые, дорогие мне две ладошки. Моя мама очень добрая, хорошо ладит с людьми, все её уважают и любят. Она умеет поддержать в трудную минуту и согреть своей теплотой, когда иногда мне бывает грустно и горько. Мама заботится о нас с братом с самого рождения, дарит нам свою доброту, заботу, нежность и материнскую любовь. Я очень благодарен маме за всё, что она делает. Да и я всегда стараюсь ей чем-то. Я маме носить тяжёлые сумки с продуктами с уборкой в нашем доме. Моя мама очень вкусно готовит, и я люблю ей в этом. Узнаю довольно много полезного во время приготовления пищи. Мама учит меня нужным и полезным знаниям, которые пригодятся мне в жизни. Ещё я очень люблю гулять с ней — мне всегда интересно. Мы ходим в гости, в кино, на выставки, просто дышим свежим воздухом. Хочу, чтобы моя мама никогда не огорчалась, всегда была радостной и весёлой, а её глаза светились, как два солнышка. Хочу, чтобы улыбка её чаще радовала меня и окружающих людей. Хочу пожелать моей маме счастья, здоровья и всего того, чего бы ей хотелось, но ещё не сбылось. Пусть сбудутся все её мечты. Ведь не только нам, детям, нужна любовь, внимание и забота – маме они нужны тоже. Дорогая мама, я очень сильно тебя люблю! Я буду стараться радовать тебя каждый день своей учёбой, хорошим поведением и всегда буду тебе. Мама что ты у меня есть!
Источник: http://uchim.org/sochineniya/pro-mamu

Кажуть, що у кожної людини повинна бути хороша робота, міцна сім’я і справжній друг, який завжди буде поруч. А ще існує думка, що сім’ю завести простіше, ніж знайти вірного друга. Як би там не було, але дружба відіграє важливу роль в житті кожної сучасної людини. Ось до кого ми йдемо, щоб поділитися секретами? А кому плачемо в жилетку, розповідаємо про те, що недавно зустріли любов всього свого життя і взагалі втратили голову? Одному. А яким повинен бути справжній друг? Спробуємо в цьому розібратися.Вважається, що друзів може бути декілька, а ось вірний друг тільки один. Адже і правда, не підеш же ти розповідати найпотаємніше близькому знайомому, який ніби як друг, а ніби й немає. Щоб знайти вірного друга, доведеться попотіти. Хоча, чи можна його знайти. Тут, як везіння в казино: або воно є, або його немає. Найчастіше вірних справжніх друзів ми зустрічаємо в глибокому дитинстві, йдемо разом з ними в школу, радіємо кожній події, а ставши дорослими, продовжуємо підтримувати відносини, залишаючись самими близьким людьми на планеті. Але це не означає, що справжню дружбу не можна зустріти в дорослому житті. Дружбу, як і кохання, всі віки покірні. Просто хочеться сказати, що вірний друг не впаде вам на голову. Знадобляться багато років, щоб він зміг отримати статус справжнього.

Завдання: Скласти казку про маленьке зернятко, яке потрапило восени під велику грудку землі.

Однієї осені малесеньке зернятко потрапило під велику грудку землі. Спочатку йому було самотньо та тоскно. Дні йшли. Настала зима, пухнаста біленька ковдра вкрила землю. Зерняткові не було холодно, навпаки, стало тепло і затишно.

Несподівано потекла водичка - сонечко пригріло, сніг почав танути. Для зернятка все було новим та незвичайним. І ось сталось диво - зернятко відчуло, що в нього прокльовуються гілочки. Так з зернинки вийшла велика та гарна рослина.