Друзі терміново потрібно брату казка про зиму 2 клас 10 речень іть

Зима - найкрасивіша пора року. З давніх-давен люди складають про неї казки. Давайте спробуємо і ми. 

Давним-давно, на світі лише з"явилися пори року. Зима, весна, літо та осінь. Весна дарувала людям квіти і життя, літо - траву і тепло, а осінь - фрукти і овочі. Люди хвалили ці пори року, лиш про зиму усі забували. Сіла вона та й зажурилася. І звернувся до неї Бог - "Чому зажурилася?" Відповіла йому зима - "Люди моїх сестер шанують та люблять. Дари їм дарують. Лиш я нікому не потрібна, бо приношу холод і страх." Ще гірш зажурилася зима і тоді сказав Бог - " Ти даруєш їм новий рік, хіба ж бачила ти, щоб люди каталися весною на санках?" Мовчить. "Добре. А чи бачила влітку сніг та як люди грають у сніжки?" Задумалася зима. " А чи осінню люди наряджають ялинку і святкують свят-вечір?" Мовчить. " Отож не засмучуйся, а йди і даруй радість дітлахам. І надалі знай - кожен гарний по-своєму."

Крім загальних функцій у вихованні дитини батько і мати виконують ще й специфічні, які засновані на статевому розходженні. За своєю природою і соціальним статусом чоловік споконвіку є надійною опорою і захистом завдяки тому, що він більш розвинений фізично, активний у всіх відносинах. Лицарські якості, давно розгублені в сучасному світі, але проте бажаний образ чоловіка і батька – це образ справжнього чоловіка, сильного духом, людини честі і обов’язку.

Тане, розбавляється перекрученими поняттями образ справжнього чоловіка і прирівнюється до образу самця. Однак дати чоловікові справжню оцінку можна на підставі того, який він як чоловік й батько, як глава сім’ї, як вихователь. Адже сімейний побут вимагає від людини прояви найблагородніших якостей, таких, як розум і терпіння, вміння рахуватися з чужою думкою і вчитися на власних помилках. Мистецтву виховання, як будь-якому ремеслу, потрібно вчитися, і тоді кропітка щоденна праця обов’язково принесе позитивні результати. Модель побудови сімейних відносин між матір’ю і батьком стане для дітей в майбутньому основою для організації власного сімейного життя.

Роль чоловіка в сім’ї часто буває недооцінена. Дуже важливу роль він має у вихованні синів, адже хто, як не справжній чоловік, своїм прикладом навчить дитину тому, як треба ставитися до жінки, піклуватися про сім’ю, ділити між усіма членами сім’ї тягар господарських турбот, навчить вирішувати конфлікти, створювати дружні відносини в сім’ї. Тільки в повноцінній сім’ї, де з дитинства прищеплюються належні стереотипи внутрішніх сімейних взаємин, можливо підготувати дитину до майбутнього дорослого життя. Дівчатка і хлопчики, які виросли без батьків, стають хорошими працівниками, вірними товаришами, але дуже складно їм даються труднощі сімейного життя, адже перед ними не було живого прикладу чоловічої поведінки.

Батьки частіш усього дуже стримані в прояві своєї любові, проте ця стриманість буде цінуватися дітьми не менше, ніж безмежна ласка матері. Батько своїм існуванням вносить гармонію і розміреність в сімейне життя, стримує почуття безрозсудною любові матері до дитини, є таким собі якорем. Мужність і сила характеру вчать дітей долати труднощі, спонукає перемагати, виховує волю. На плечах батька має лежати і військово-патріотичне виховання . Могутню виховну силу мають сімейні традиції, і де, як не в повноцінній сім’ї, можна відчути їхній вплив.

Але часто діти наслідують не тільки позитивний приклад батьків, а й погані риси характеру. Величезну помилку роблять ті батьки, які для виховання вибрали силові методи. Шкода, що багато людей не розуміють, що авторитет сили – найслабший і недовговічний авторитет, він не переконує, а пригнічує, народжує такі якості характеру, як боягузтво і прислужництво. Великої шкоди вихованню дитини завдає батьківська поблажливість, коли батьки не надають особливого значення дрібним, на їх думку, провинам дитини. Важливо, щоб батько і мати були єдині в обраному методі виховання. Розкидане сміття повинно бути прибране, розірвана книга приведена в порядок, нехай в перший час одному з батьків доведеться брати в цьому безпосередню участь, зате подібні уроки виховують у дитини почуття відповідальності. Якщо ж з боку батька дитина знаходить постійні поблажки, відмовки і виправдання, мамині зусилля будуть марними, тому що її авторитет буде підірвано.

Хорошому батькові необхідно кожен день свого життя пов’язувати з життям сім’ї, свої інтереси – з інтересами дітей, залучати дітей до своїх захоплень, справ і турбот. Батько стає хорошим вихователем тоді, коли його власне життя є прикладом для наслідування. Батькові в очах дітей потрібно стати борцем за правду і справедливість, щоб виростити з дитини не скептика, а людину, готову до дії, щоб надалі дитина була не безпорадною при зіткненні з труднощами і несправедливістю сучасного світу. Справжній батько – це старший товариш, який завжди зрозуміє і до в труднощах справою або радою, завжди стане на захист. Це вчитель, який відкриває перед дитиною нелегку дорогу життя, вчить стриманості, діловитості і вмінню тримати своє слово.

Объяснение:

Можно лучший ответ?)

Життя людини - найдорожче , що у неї є. Життя людини - Божий дар! Але чомусь мало хто з нас серйозно замислюється над тим , як він живе , для чого живе і що залишить після себе.

Люди цінують дорогоцінні камені. Вони бережуть їх , підбирають красиву оправу , дбайливо зберігають і бояться втратити , а найголовнішу коштовність - наше життя - часто пускають на самоплив. Ми, не замислюючись проживаємо день за днем, розтрачуємо час на порожні розваги або ледарюємо біля телеекрану . Але настане момент , коли кожна людина зупиниться і запитає себе: «А навіщо я живу? Для чого мені життя дане? » Адже якщо долею , природою , якимись вищими силами була зумовлена наша поява на світ , значить , це не випадково. Значить , в нашому житті є якийсь сенс. Життя дається людині тільки один раз , і , як казав Український письменник М. О. Островський , « прожити його треба так , щоб не було боляче за безцільно прожиті роки».

Мета - ось що найголовніше в житті. Прагнення до здійснення мрії , до реалізації планів . Ця мета може бути у кожного своя , але вона повинна бути. І вона повинна бути високою, благородною , такою, що підіймала б її у власних очах і в очах оточуючих її людей.

Объяснение: