1. частина мови. 2. початкова форма (називний відмінок однини.) 3. назва істоти чи неістоти. 4. назва загальна чи власна. 5. рід (якщо є), число, відмінок. 6. відміна; группа (для 1 і 2 відміни 7. сантаксична роль мурашки, грозою, зима. або іть з впр 243 книга заболотний

Мурашки -
1.Іменник хто?
2.Називний.
3.Ітоти.
4.Загальна.
5.Рід середній, число множина,відмінок називний.
6.Друга група.
7.Іменником.
Грозою
1.Іменник
2.Орудний.
3.Неістоти.
4.Загальна.
5.Рід нема,мнодина,орудний.
6.Перша група.
7.Іменник
Зима
1.Іменник
2.Називний
3.Неістоти
4.Загальна.
5.Рід середній.однина.називний.
6. Друга група.
7.Іменник.

Писати, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49. 2)Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». К. Гр. Кв. XXXIV. 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію.Сусідам пишу грубі коралі. Грин. III. 285. 4) Разрисовывать. Шух. І. 263.Там писанки пишуть, крашанки красять. О. 1861. X. 50. 5) Украшать орнаментами (при рѣзьбы, вышиванья и пр.). Шух. І. 315, 252. 6)— рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє. Нѣжин. у.
"азбука" - раніше алфавіт звучав так: аз, букі, веді, глаголь, добро, єсть,... По перших двох буквах придумали слово.
"диктант" - від латинського слова "дікто" - дикту, диктувати. А ще «діктаре» означає «розпоряджатися, наказувати».
"олівець" - раніше писали на телячій шкурі олов'яними стержнями, а лише згодом перейшли на графіт. 
канікули-Є така зірка — Сіріус, вона входить у сузір’я Пса. У латинській мові це сузір’я звалося Каніс( в перекладі собака,пес). Сонце перебуває у сузір’ї Пса з 22 липня до 23 серпня. У цей час у Римі починається найбільша спека. Тому здавна на цей час робилася перерва у всіх заняттях, а серед інших — і в навчанні. Згодом цей час став постійною перервою в заняттях учнів і студентів не лише в Греції та Римі, а й в усіх інших країнах світу.

Як риба у воді.
Кам*яне серце.


Буря в стакане воды – большие волнения по ничтожному поводу
Вилами по воде писано – еще не известно как будет, исход не ясен, по аналогии: «бабушка надвое сказала»
Водой не разлить – большие друзья, о крепкой дружбе
Воду в решете носить – попусту тратить время, заниматься бесполезным делом Аналогично: толочь воду в ступе
Воды в рот набрал – молчит и не желает отвечать
Возить воду (на ком-л. ) – обременять тяжелой работой, пользуясь его покладистым характером
Вывести на чистую воду – разоблачить темные дела, уличить во лжи
Выйти сухим из воды – остаться безнаказанным, без плохих последствий
Деньги как вода – имеется в виду та легкость, с которой они тратяться
Дуть на воду, обжегшись на молоке — излишне осторожничать, помня о ошибках
Как в воду глядел – как будто знал заранее, предвидел, точно предсказал события
Как в воду канул – пропал, бесследно, без вести исчез
Как в воду опущенный – печальный, грустный
Как вода сквозь пальцы – тот, кто легко уходит от преследования
Как две капли воды – очень похожи, неотличимы
Как не знаешь брода, то не лезь и в воду – предупреждение не принимать поспешных действий
Как рыба в воде – чувствовать себя уверенно, очень хорошо ориентироваться, хорошо в чем-либо разбираться,
Как с гуся вода – все человеку нипочем
Много воды утекло с тех пор – много времени
Носить воду в решете – попусту тратить время
Седьмая вода на киселе – очень дальнее родство
Спрятать концы в воду – скрыть следы преступления
Тише воды, ниже травы – скромно, незаметно себя вести
Толочь в ступе воду – заниматься бесполезным делом.