Виписати із художньої літератури відокремлені додатки, означення і обставини по 2 шт.

Я живу у місті Києві, яке було засноване ще в 5 столітті. Це найбільший індустріальний, науковий і культурний центр України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу.

Я мешкаю на Оболоні, цей район вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою.

Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися розважальні центри, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п’яти- і шістнадцятиповерховими будинками.

Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння… А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду.

Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць!

Батьки -це найближчі люди які можуть тільки існувати для мене у цілому світі. Вони подарували мені життя, піклуються про мене, оберігають.Ніхто не може мені замінити їх.

На мій погляд, мама й тато – це найголовніші люди у нашому житті. Вони дали нам життя. Вони до нам стати тією людиною, якою ми є. Я вважаю, що той, хто не шанує своїх батька і неньку, не шанує інших, не буде гарною та вихованою людиною. Наші батьки – це те, що повинно бути у нашому серці завжди, де б ми не були. Я хочу сказати, що ми повинні їх поважати й шанувати тільки за те, що вони зробили для нас. Адже батьки не можуть бути поганими та не піклуватися про майбутнє своєї дитини. Батьки допомагають нам створювати свою думку, мріяти про майбутнє і робити мрії здійсненними. Батьки – наче порт для корабля. Вони зможуть порадити, до , врятувати, а потім відправити до нових випробувань, до нових мрій, до нових успіхів, до майбутнього.