Будь-ласка, дуже , відгук на втставі божі тварі! ;

люди торгувалися не весело, як було до війни, а з якоюсь похмурою настирливістю, наче бороли один одного і ніяк не могли побороти:

— скільки ж ви даєте?

— п'ять кухлів.

— так спідниця ж — подивіться!

— як хочете, не силую.

— шість!

— нє-є

— дитину хвору в полтаву на тачці

— ну то давайте вже.

— запальнички, замки, кресала, губка, кремінь!

— воно ж на ваті чи на клоччі?

— що ви, що ви, дядечку! осьдечки, дивіться: вата.

— півпуда.

— скільки?

— сіль-крупка! печатне мило загряничне! тільки за марки!

— дійдемося ми з вами?

— хіба що на тому світі.

— ну й люди ж! наче до війни таких не було.

— біда

ряди скінчилися.

із повісті григора тютюнника "климко"

кобзарі,  лірники, бандуристи у своїх думах і піснях відтворили історію українського народу, героїчні й трагічні її сторінки, емоційно приподнято оспівали життя людей. одні з них мандрували селами, інші приставали до козаків і їх у походах. кобзарі завжди були там, де вирішувалася доля країни й простих людей. вони були не тільки свідками, а й учасниками народних повстань. кобзарі створювали, боролися й умирали, як сотні козаків-повстанців

історія українського кобзарства  багата іменами співаків, які вписали не одну блискучу сторінку в літопис національної культури. серед них:   остап  вересай, іван стрільця, федір холодний, михайло кравченко та інші. сьогодні, коли відроджується  україна, її культура й традиції, особлива увага приділяється й кобзарському мистецтву. воно не вмерло. широко відомими стали імена народних співаків-кобзарів федора кушнерика, єгора мовчана, павла мовчана, григорія єльченко. з ініціативи українського фонду культури в кагарлицькому районі київської області на базі стритовской восьмилетки відкрита школа поглибленого вивчання музики й кобзарської справи. у ній учаться діти з різних регіонів україни. кваліфіковане викладання по профілі навчання проводить відомий кобзар, заслужений артист республіки в. литвин і інші майстри кобзарської справи. вірю, що пісня воскресити любов до землі, а кобзарі – розбудити волю й бажання до дії. це – спікери душі етносу, його віри, історичного оптимізму. для мене  майбутнє  українського народу відкриває реальність гармонічного життя, де кобзарі займуть важливе місце, як творці нового щабля свідомості, безсмертної душі народу