Іть будь ласка 10речень з звертанням і вставними словами

1. Люблю я тебе, моя Батьківщино, люблю за ліси і степи.
2. Отже, Наталко, що ти скажеш з приводу невиконаної вправи?
3. На жаль, Олено, ти не зайняла першого місця, але програвати також потрібно вміти.
4. Мабуть, сьогодні піде дощ, бо сонце заховалося за хмарами.
5. Дитино, не плач, тато купить тобі нову іграшку.
6. На вулиці мороз, але на щастя, я маю теплі рукавиці.
7. Не ображайте молодших за сеье, а навпаки - захищайте.
8. Я впевнений, що раніше з`явилося яйце, а не курка.
9. Улітку, напевно, будуть влаштовувати молодіжні розваги.
10. Люди, не бийте свиней, бо свині є краще людей.

Відповідь:

золяциони́зм — термин, преимущественно используемый для обозначения направления во внешней политике, в основе которого лежит идея невовлечения в дела иных государств, наций, народов, этносов. Применительно к экономике изоляционизм приводит к автаркии, когда внешний товарный оборот сводится к минимуму.

Яркий пример изоляционизма — японская политика сакоку. Также в качестве примера изоляционизма можно привести Народную Социалистическую Республику Албанию, которая изолировалась даже от социалистических стран, а после 1976 разорвала отношения с Китаем, оставшись в полной изоляции.

В настоящее время примером изоляции служит Северная Корея — политика Чучхе.

В политологическом лексиконе существует ещё и термин «антиинтервенционизм», которым иногда взаимно подменяют понятие «изоляционизм». «Изоляционизм» следует трактовать более широко как «внешнеполитическую макростратегию военного и политического невмешательства в международные дела и во внутренние дела суверенных государств, сопряженную с экономическим протекционизмом и культурной изоляцией, а также с невозможностью состоять в постоянных военных альянсах, с сохранением, однако, возможности участия во временных военных союзах, отвечающих текущим интересам государства и в постоянно действующих международных организациях невоенного хара

Пояснення:

СИДИДОМА

СОРРИ НЕ ТУДА

1) А.

2) А.

3) А.

4) В.

5) Г.

6) В.

7) 

1. Г.

2. В.

3. Б.

8)

1. Г.

2. В.

3. А.

9)

1. Г.

2. А.

3. В.

10) 3.

11) 1.

12)

Часто-густо психологи проводять дослідження стосовно того, яка професія пасує до певного характеру. Складно уявити собі флегматичного тамаду чи гіперактивну особу, що займається нудною паперовою працею. Окрім людини зі сталевою волею, мало хто може обійняти професію, яка стоїть поперек горлянки. Тай навіщо? Праці на землі удосталь, вистачить усім, якщо орієнтуватися не на примхи, підсилені лінощами, а на справжнє покликання. Тобто, звісно, професія залежить від характеру, бо ж, за винятком екстрених ситуацій, ми маємо право вибору і наш вибір часто говорить за нас сам.