Скласти речення з словосполученнями у цікавій книзі, у чарівній казці, на пухнастій ковдрі, хорошій погоді

Я прочитав класний твір у цікавій книзі.У чарівній казці я прочитав про те як феї літали і змінювали погоду.Кожної ночі я засинаю на пухнастій ковдрі.Я їжджу на велосипеді при хоришій погоді

Творчість геніїв невичерпна, глибока і багатогранна. І скільки б разів ми не зверталися до неї, вона щоразу відкриває нам нові обрії, збагачує новими почуттями, будить нові думки. Саме такою  є творчість вірного сина українського народу Т.Г.Шевченко.
Моє знайомство з Шевченком розпочалося ще з ранніх років. Ще дошкільнятами в дитячому садочку ми заквітчали його портрет і так щиро співали пісню про садок вишневий коло хати.
А в молодших класах ми вивчали вірші Шевченка про рідну землю, рідну природу. Як багато зробила вчителька, щоб рядочки Шевченкових віршів запали нам у душу! Які невичерпні скарби розкрила нам, малим, поезія Шевченка, навчаючи любити красу, рідну Батьківщину. Пейзажні твори поета допомагали нам пізнавати рідну природу, збагатили естетичні почуття і тим самим облагородили, виховали чуйність до краси в людській поведінці. Мені здається, що дитина, яка зрозуміла і щиро прийняла вірші Шевченка до серця, ніколи не зламає молоденької берізки, не штовхне малого, не буде вживати грубих і лайливих слів.
Ми підростали. Ширилися наші інтереси. Школа вела нас до пізнання життя. І тут перед нами по – новому постав образ Шевченка, що зберігся у пам’яті народу як образ незламного борця за людське щастя, за вільну працю і щасливе дитинство.
Замислились ми над автобіографічним віршем: «Якби ви знали, паничі…». І постав у нашій уяві чарівний і тихий куточок над чистим ставом із зеленими вербами, біленькими хатами. А в хаті – лихо, а в полі – краще на пана без просвітку, без відпочинку. І розкрився у нашій свідомості  трагічний контраст: природа багата і прекрасна, та блага її розподілені нерівномірно: трудівникам – сльози і не посильна праця, експлуататорам – панам – радощі й розкоші. Так було за часів кріпацтва. Тепер ми усвідомили і поділяли гнів поета проти тих, хто породив народні страждання. Тепер ми зрозуміли вогненний заклик поета у його безсмертному «Заповіті»:
…вставайте,
Кайдани порвіте,
І вражою злою кров’ю 
Волю окропіте.

Так Т.Шевченко збагатив нас новими почуттями. Він крокував і крокує поруч із нами протягом усіх шкільних років. Звичайно, тепер у 9 – му клас, я сприймаю творчість поета по – новому, більш по – дорослому. Я знаходжу багато відповідей на питання, які хвилювали і хвилюють мене.
Т.Шевченко вчить нас любити людей, дає високий зразок служіння рідному народові. Захоплена глибиною його думок, пристрастю і красою його поезії, я пронесу ім’я і творчість Шевченка крізь усе своє життя.

Новий рік – моє найулюбленіше свято. Напередодні мене завжди охоплює дивне відчуття, наче має статися щось радісне та чарівне. Усюди святкова атмосфера, усі готуються до свята – вибирають красиві ялинки, купують різні фрукти, солодощі, готують подарунки для близьких. Змалечку Новий рік – це наче казка для мене.

Ми починаємо готуватися до святкування заздалегідь. Прибираємо у домі, наряджаємо ялинку, прикрашаємо кімнати кульками, гірляндами, красивими іграшками, святковими лампочками, свічками. Мені дуже подобаються новорічні та різдвяні вінки з вітками хвої, яскравими стрічками та фігурками янголів. Раніше я таке бачив лише у зарубіжних фільмах, а зараз ця мода дійшла й до нас.

Мама завжди готує для святкового столу щось незвичне, небуденне. Я намагаюся не проспати момент приходу нового року під бій курантів. Після останнього удару на вулиці починається феєрверк, який може тривати годину! Кожного року до нас у гості приходять родичі та друзі. Ми веселимося, проводимо різні конкурси, танцюємо, співаємо. Це завжди дуже цікаво, проте я зазвичай рано засинаю. А вранці одразу біжу до ялинки, щоб подивитися, що мені подарували.

Особливо гарно, коли в новорічну ніч стоїть морозна сніжна погода. У вікнах усіх будинків мерехтять різнокольорові вогники. Усі святкують та розважаються. Мабуть, через те, що Новий рік – це загальне свято, відзначати його так захопливо!

Read more: http://ycilka.net/tvir.php?id=355#ixzz41SzOFfU4