Скласти речення зі словами пере вийти

Він переплив широку річку і вийшов на тому березі.

Уточнювальні відокремлені члени речення вимовляються з особливою інто­

нацією й уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних

членів речення. Уточнювальні члени речення є тими самими членами речення, що й

слова, які вони уточнюють.

На письмі уточнювальні члени речення відокремлюються переважно комами,

іноді — тире.

Уточнювальними членами речення можуть бути:

1) підмети: Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими дуже гарні

дівчата (І. Нечуй-Левицышй);

2) присудки: Хлопець за два роки змінився, виріс, змужнів (О. Хапать ко);

3) означення: Ніч була гаряча, жнив’яна (І. Нечуй-Левицький);

4) додатки: Ніхто ще так не описував наших лісів, їхньої багатої флори, їхніх

щедрот і краси (Л. Волощук);

5) прикладки: Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на

папері (І. Нечуй-Левицький);

6) обставини: Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата

(Ю. Мокрієв).

(І Увага! При відокремлених уточнювальних членах можуть вживатися слова

І окрім, крім, замість, за винятком, зовсім та ін.: Щемить — і вибух десь тут,

_| зовсім поруч (В. Козаченко).

Відокремлені другорядні члени речення можуть бути уточнювальними (поясню-

вально-уточнювальними зворотами). Уточнювальні члени речення конкретизують

поняття, звужують його. Вони бувають поширеними і непоширеними, наприклад: Її

зір немовби хотів проглянути аж туди, в саму незрозумілу й моторошну тайну без­

конечності (Ю. Смолич); Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко); А там, за

Ятранню,- Веселі Боковеньки! (М. Вінграновський).

Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета.

Уточнювальний член речення до підмета і до додатка виконує функцію прикладки,

наприклад: Скоріше буже приїздила мати їхня, Ярина! (К. П ісоцький); Він дзвенів не

раз, переливався, споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Добрим словом

годиться згадати сьогодні турботливого батька Лесі — Петра Антоновича Косача —

і матір ї ї — відому нашу письменницю Олену Пчілку (О. Гончар).

* Синтаксис як розділ граматики

427 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

Найпоширенішими відокремленими уточнювальними членами речення є:

1) обставини, виражені прислівниками та іменниками в непрямих відмінках із

прийменниками або без них, наприклад: Старий батько з білим внуком на руках

шукав чогось гострим оком там, внизу села (О. Кобилянська); Нижче, навпроти

Титана, будинок заводоуправління і брама заводська (О. Гончар); Там, на столі

лежить моє перо (Л. Костенко); У Корчуватому, під Києвом, рік сорок другий

ожеледь, зима (Л. Костенко); Перед їх очима за вівтарями Братської церкви, серед

монастиря, був колодязь з фонтаном (І. Нечуй-Левицький). У деяких реченнях

трапляються ряди відокремлених уточнювальних обставин, наприклад: Там, в долині,

в селі під горою Чабаницею, недалеко бистрої ріки, в лісі, де лиш, недалеко самітній

млин з рікою враз гудить, покинув хору доньку, мов звірюку, щоб власні люди не

стратили, не покалічили… (О. Кобилянська);

2) уточнювальні означення до обставин місця, часу, неузгоджених означень, пря­

мих додатків, наприклад: За круглим, чорного дерева, столом сиділи сухорлявий і

жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький (Н. Рибак); Берете ви

аркуш дикту, так приблизно з метр у квадраті, і невеличкий молоток (Остап Вишня).

Часто речення ускладнюються різними відокремленими другорядними членами,

наприклад: Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях

мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський);

Але як він увійшов у город і проходив вузькою вулицею, поглядаючи на невеличкі

одноповерхові будиночки, пооббивані дошками і помазані сірою фарбою, то не знав, у

які саме двері має почати стукати (Б. Грінченко).

 

1500 грн в день, 40000 грн в місяць на полуниці!

Соковита полуниця пре вдома навіть на підвіконні ...

30 м = 125 грн. Последние скидки в г. Солотвин. Спешите, осталось мало...

Распродажа остатков шлангов Xhose. Цены ниже не найти

Кожаные женские кроссовки Ecco за "копейки"

Оплата после получения!

Объяснение:

Уточнювальні відокремлені члени речення вимовляються з особливою інто­

нацією й уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних

членів речення. Уточнювальні члени речення є тими самими членами речення, що й

слова, які вони уточнюють.

На письмі уточнювальні члени речення відокремлюються переважно комами,

іноді — тире.

Уточнювальними членами речення можуть бути:

1) підмети: Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими дуже гарні

дівчата (І. Нечуй-Левицышй);

2) присудки: Хлопець за два роки змінився, виріс, змужнів (О. Хапать ко);

3) означення: Ніч була гаряча, жнив’яна (І. Нечуй-Левицький);

4) додатки: Ніхто ще так не описував наших лісів, їхньої багатої флори, їхніх

щедрот і краси (Л. Волощук);

5) прикладки: Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на

папері (І. Нечуй-Левицький);

6) обставини: Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата

(Ю. Мокрієв).

(І Увага! При відокремлених уточнювальних членах можуть вживатися слова

І окрім, крім, замість, за винятком, зовсім та ін.: Щемить — і вибух десь тут,

_| зовсім поруч (В. Козаченко).

Відокремлені другорядні члени речення можуть бути уточнювальними (поясню-

вально-уточнювальними зворотами). Уточнювальні члени речення конкретизують

поняття, звужують його. Вони бувають поширеними і непоширеними, наприклад: Її

зір немовби хотів проглянути аж туди, в саму незрозумілу й моторошну тайну без­

конечності (Ю. Смолич); Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко); А там, за

Ятранню,- Веселі Боковеньки! (М. Вінграновський).

Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета.

Уточнювальний член речення до підмета і до додатка виконує функцію прикладки,

наприклад: Скоріше буже приїздила мати їхня, Ярина! (К. П ісоцький); Він дзвенів не

раз, переливався, споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Добрим словом

годиться згадати сьогодні турботливого батька Лесі — Петра Антоновича Косача —

і матір ї ї — відому нашу письменницю Олену Пчілку (О. Гончар).

Объяснение: