Відредагуйте словостолучення "жити праздно"

Жити праздно - жити бездіяльно

Всі ми хочемо бути щасливими. Бажаємо цього своїм рідним, близьким. Але що ж являє собою щастя? Звичайно, для кожного воно трактується по-різному, інформує Ukr.Media. Але для більшості людей його складовими є здоров'я, успіх, взаєморозуміння…

Кажуть що щастя, як і здоров'я, помічаєш лише тоді, коли його губиш. А чому ж ми цінуємо, лише коли втрачаємо? У щоденній суєті не помічаємо краси природи, уваги близьких, посмішки дитини? Завжди кудись квапимося, боїмося чогось не заробити, не досягнути…

А, може, щастя поруч? Саме тут і саме зараз? А, може, добре там, де нас немає? А чи взагалі існує рецепт щастя? І які його складові? Адже настільки жадані слава, влада, маєтки не завжди приносять задоволення. І людина може мати все, але не бути щасливою у душі.

І лише тоді кожен починає шукає радості поза земними розкошами. На передній план виступає моральний спокій і мир у душі. А де його знайти у такому складному сучасному світі? Тільки Господь, який його сотворив, може дати сили витримати усі перипетії нашого життя.

Тож звертаймося до нього у кожній хвилині свого життя. Він єдиний не розчарову мо і одержимо. Все… І навіть щастя!

Світоглядні уявлення

Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.

Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.

У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.

Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.

Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.

Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.