Черепаха - надзвичайна тварина, що може жити в будь яких умовах і головне довго. З глибини віків, ці плазуни викликали в людей цікавість, адже немає нікого, схожого на них.
Черепаха дуже старий рід плазунів, бо вони походять ще з часів динозаврів і, майже, на відрізняються від себе тодішніх.
Сьогоднішні черепахи стали більш малими за розмірами. Їхні пращури були набагато більшими і сильнішими. Це зумовлено тим, що з'явилося більше видів, як на суші, так і у воді, а також тим, що люди почали їх виловлювати.
Гадаю, ці тварини дуже цікаві, вони оповиті легендами та різноманітними міфами. Найвідоміший міф, зв'язаний з ними це теорія, що Земля пласка і стоїть на одній панцирній, трьох слонах і китах, які балансують у тьмяному, нескінченому всесвіту.
Багато людей вірять, що черепаха дуже повільна, але це зовсім не так. Коли цій чотириногій загрожує небезпека, вона може розвивати швидкість навіть до 10 км/год! Якби ці маленькі тваринки були повільними, то вони б не прожили й хвилини, адже народжуючись на березі, їм потрібно якомога швидше дістатися води, щоб їх не з'їли чайки та інші птахи.
Черепахи також є незамінною частиною харчового ланцюгу. Водяні родичі динозаврів поїдають маленькі організми та водорості, а ними харчуються акули, птахи, їхніми яйцями - койоти. Сухопутні ж - опалі гілки, фрукти, гриби та овочі, а їх - хижі ссавці.
На мою думку, всі тварини важливі і неважливо де і скільки вони живуть, адже всі вони займають своє місце у природі.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір оповідання на основі побаченного.
Напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. Розквітла перша квітка весни. Два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. Вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. Ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. Серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. А ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. Добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. Я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. М’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.