Складіть речення щоб співвпадало за схемою: підмет присудок додаток, дієприкметниковий зворот.

Місяць озирає землю, стомлену снігом.

Синтаксичний аналіз речення.
 
1(Коли б я був вітром буйним), 2[я б розгонив чорні хмари], 3(щоб від хмар не слались тіні), 4(щоб сміялось завжди сонце).
   (Коли — ═), [— ═], (щоб ═ —), (щоб ═ —).   

Речення складнопідрядне з паралельною (1 та 3, 4) та однорідною підрядністю (3 і 4), розповідне, стверджувальне;
1-е просте, підрядне умови, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
2-е просте, головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
3-е просте, підрядне мети, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
4-е просте, підрядне мети, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.  
Граматичні основи:
1)       підмет: я (займ.);
          присудок (складений дієсл.): був б[и] вітром (дієсл.-зв’язка + ім.);
2)       підмет: я (займ.);
          присудок (прост. дієсл.): розгонив б(и) (дієсл. умовн
3)       підмет: тіні (ім.);
          присудок (прост. дієсл.): не слались (дієсл.);
4)       підмет: сонце (ім.);
          присудок (прост. дієсл.): сміялось (дієсл.).  

Другорядні члени речення:
-     означення узгоджені: буйним, чорні – прикм.;
-     додатки: хмари (прямий; ім.); від хмар (непрямий; ім. з прийм.),
-     обставина часу:  завжди (займ. присл.).  

Фонетичний розбір слова ЗДАЄТЬСЯ

1. Здається — фонетична транскрипція 1) - [здайец':а];   2) - [здайет'с'а]

Звукова схема:

1)  - - • = • =: •        2) - - • = • = = •

2. позначити наголос рискою над буквою "є", над звуком "е".

3. поділити на склади - [зда / йе / ц':а].

4. У слові три склади: усі склади — відкриті; 1-й і 3-й — ненаголошені, 2-й — наголошений.

5. У слові 8 букв і 7 звуків; кількісної відповідності немає, тому що буква є у позиції після голосного позначає два звуки — [йе]; буквосполучення -тьс- унаслідок асиміляції позначається як [ц':].

6. Голосні звуки: [а], [е], [а]:

[а] перший і третій — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений;

[е] — голосний переднього ряду середнього підняття, наголошений.

7. Приголосні звуки: [з], [д], [т'], [й], [с']:

[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;

[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;

[й] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;

[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який; 

[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений.

8. Приголосний т у позиції перед с асимілюється ним, і це буквосполучення читається як [ц':].

9. Незважаючи на процеси асиміляції пом’якшений подовжений

[ц':] графічно передається буквосполученням -тьс-: здається.