Твір дуже терміново на тему ( для людини не існує нічого неможливого)

Сенс життя людиниУ чому полягає сенс життя людини? З якою метою і навіщо людина прийшла на цю землю? Століттями люди намагаються знайти відповідь на ці питання. Багато філософів пишуть праці, розмірковую про роль людини на цій землі.З точки зору християн, Бог створив людей для того, щоб вони любили один одного, підтримували гармонію на землі. Але, на жаль, люди погано виконують цю задачу. Вони ведуть війни між собою, знищують один одного. Для багатьох сенс життя полягає в тому, щоб мати владу над іншими.Наше життя і так коротке, чи варто його використовувати для того, щоб віднімати життя у решти людей, хіба в цьому полягає сенс життя. Звичайно немає. Людина повинна насолоджуватися кожним днем, розуміти, що життя це найдорогоцінніший подарунок, і його потрібно цінувати. Потрібно цінувати не тільки своє життя, а й життя інших людей.Кожна тварина, кожна комаха, кожна рослина хоче жити. Чому тоді людина іноді не хоче жити? Деякі люди здійснюють самогубство, вони добровільно йдуть з життя. Що змушує людей зробити такий вчинок? Швидше за все слабкість духу. Коли людина слабка духом, вона не може впоратися з проблемами, які на неї навалились. Життя потрібно любити, і одночасно розуміти, що воно не так легке, але тим не менш прекрасне.

Центральна вулиця Києва, що проходить поблизу місцевості, де багато років тому Володимир Великий охрестив свою сім’ю, носить назву Хрещатик. Імовірно, саме ця подія і дала назву легендарній вулиці.

Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж

Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом.

Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася

Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.

А до завершення століття Хрещатик став повністю забудованою вулицею Києва, де розташувалися численні магазини, банки, різного роду контори. А в 1892 році по вулиці було прокладено першу в Російській імперії електричну трамвайну лінію, яка сполучала Хрещатик з районом Подол. З початком ХХ століття будинки по вулиці Хрещатик уже мали каналізаційну і водопровідну системи, газ та електричне освітлення. Тоді ж на Хрещатику збудовано Центральний універмаг. В 60-х роках він стає найкращою вулицею Києва, де зосереджено найпрестижніші готелі , адміністративні центри, найкращі магазини й театри.

Сучасний Хрещатик взагалі суттєво вирізняється серед вулиць столиці своєю вишуканою гармонією сучасного і минулого, традицій і новаторства в архітектуріі дизайні. Але він продовжує залишатися візиткою нашого прекрасного міста, улюбленим місцем відпочинку киян та гостей міста.

https://ukrtvory.ru/xreshhatik-legendarna-vizitka-kiyeva.html

Объяснение:

Центральна вулиця Києва, що проходить поблизу місцевості, де багато років тому Володимир Великий охрестив свою сім’ю, носить назву Хрещатик. Імовірно, саме ця подія і дала назву легендарній вулиці.

Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж

Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом.

Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася

Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.

А до завершення століття Хрещатик став повністю забудованою вулицею Києва, де розташувалися численні магазини, банки, різного роду контори. А в 1892 році по вулиці було прокладено першу в Російській імперії електричну трамвайну лінію, яка сполучала Хрещатик з районом Подол. З початком ХХ століття будинки по вулиці Хрещатик уже мали каналізаційну і водопровідну системи, газ та електричне освітлення. Тоді ж на Хрещатику збудовано Центральний універмаг. В 60-х роках він стає найкращою вулицею Києва, де зосереджено найпрестижніші готелі , адміністративні центри, найкращі магазини й театри.

Сучасний Хрещатик взагалі суттєво вирізняється серед вулиць столиці своєю вишуканою гармонією сучасного і минулого, традицій і новаторства в архітектуріі дизайні. Але він продовжує залишатися візиткою нашого прекрасного міста, улюбленим місцем відпочинку киян та гостей міста.