" зимова пригода" Одного разу на узбережжя чорного моря стояла дівчинка оленка. І дивилась як красиво падають сніжинки.А тут прийшов Марко і каже: -Оленка ну що пішли? -тобто,тобто куди пішли?- спитала не зрозуміло Оленка. -Консерви крутити. -ні я не хочу.сказала зі зльозами на очах оленка. - ну Олена ти що забула чи що? миж хотіли перейти чорне море і потрапити в пригоди! -А так пробач просто тут так гарно що забуваєш про все і злітаєш! ну добрепішли. Ой вкільки пригод вони потрапили ой навіть не перечислити але коли вони повертальсь на зад поки йшли по зимовій стежці то Марко зказав: - оце справжня зимова пригода.
bd201188
01.01.2022
«Джури козака Швайки» характеристика Санька і Грицика Санько Грицик Соціальне становище Єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає Став круглим сиротою після набігу татар на село, живе у сім’ях односельців і пасе сільську череду, за що його годують, одягають і дають прихисток по черзі жителі села. Чим займалися у Воронівці Наглядав за курчатами Пасе селянську і панську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик Риси характеру Мрійливий, спокійний, розважливий Жвавий, непосидючий, запальний, рішучий, щирий Виняткові здібності Неабиякий ворожбит, має рідкісний дар: уміє подумки віддавати накази й навіювати Має зіркі очі. Не дає себе одурити Друзі-підлітки, які долею випадку вимушені шукати щастя поза рідним селом Воронівкою. Самостійні, наполегливі, смілив кмітливі, відчайдушні; володіють шаблею (дерев’яною), гарно на коні тримаються. «Ми не діти, — набурмосився Грицик. — Ми з лука вміємо стріляти, правда ж, Саньку? І на шаблях б’ємося. І підкрадаємося так, що ніхто й не побачить». Ставши на свій шлях, хлопці вже не мають вибору, бо кожний крок веде все далі й далі від узвичаєного мирного життя до сповненого тривог і дорослої відповідальності козакування.
Ще в полях біліє сніг, А води вже навесні шумлять - Біжать і будять сонний брег, Біжать, і виблискують, і говорять ... Вони говорять у всі кінці: "Весна іде, весна іде, Ми молодий весни гінці, Вона нас вислала вперед! Весна іде, весна іде, І тихих, теплих травневих днів Рум'яний, світлий хоровод Товпиться весело за нею! .. "
Еще в полях белеет снег, А воды уж весной шумят - Бегут и будят сонный брег, Бегут, и блещут, и гласят...
Они гласят во все концы: "Весна идет, весна идет, Мы молодой весны гонцы, Она нас выслала вперед!
Весна идет, весна идет, И тихих, теплых майских дней Румяный, светлый хоровод Толпится весело за ней!.."
Зима недарма злиться, Пройшла її пора - Весна у вікно стукається І жене з двору. І все заметушилося, Всі нудить Зиму геть - І жайворонки в небі Вже підняли дзвоніння. Зима ще клопочеться І на Весну бурчить. Та їй в очі регоче І пущі лише шумить ... Сказилася відьма зла І, снігу захопити, Пустила, тікаючи, У прекрасне дитя.Весні і горя мало: Умилася в снігу, І лише румяней стала, Наперекір ворогові.
Зимова нічв селі весело сяєМісяць над селом; Білий сніг виблискує Синім вогником. місяці променямиБожий храм облитий; Хрест під хмарами, Як свічка, горить. Порожньо, самотньо Сонне село; хуртовинами глибоко Хати занесло. тиша німа В вулицях порожніх, І не чути гавкоту Псів сторожових.
" зимова пригода"
Одного разу на узбережжя чорного моря стояла дівчинка оленка. І дивилась як красиво падають сніжинки.А тут прийшов Марко і каже:
-Оленка ну що пішли?
-тобто,тобто куди пішли?- спитала не
зрозуміло Оленка.
-Консерви крутити.
-ні я не хочу.сказала зі зльозами на очах оленка.
- ну Олена ти що забула чи що? миж хотіли перейти чорне море і потрапити в пригоди!
-А так пробач просто тут так гарно що забуваєш про все і злітаєш! ну добрепішли. Ой вкільки пригод вони потрапили ой навіть не перечислити але коли вони повертальсь на зад поки йшли по зимовій стежці то Марко зказав:
- оце справжня зимова пригода.