А з її високого берегу було видно село, де діти пасли корів та гусей влітку, а дорослі були зайняті пошуком того , що вони називали "грошима". Берізка не раз бачила , як парубки ввечері сідали біля вогнища й пили напої та їли багато їжі, а потім ставали дуже веселими, занадто веселими. Вони перекрикували своїми піснями та галасом пісні солв"їв. Забувши пригасити полум"я , вони йшли по селу, а люди закривали вікна щільніше , щоб не чути цих жахливих пісень. А часто парубки починали сваритися та битися до крові.
- Не може бути ! Невже ті , що програли у сварці, потім ще раз ходили до вечірнього вогню ? Мабуть , кожного разу інші були ?
- Ні , ті ж самі, я їх добре розгледіла.
- Але чому? Невже їм сподобалося бути битими? Так не буває !
- Буває, рідний Дубе ! Та одного разу від залишенного без нагляду вогнища зайнялася пожежа. Всі спали , а вогонь ближче підлазив до селища. Зайнялася перша хата. В селище було багато дров та соломи, тому полум"я швидко охопило будиночок. Люди з дітьми вискакували у вікна. Вони страшенно кричали. Ось запалав інша хата. Все село збіглося на пожежу . Люди стали ланцюжком та передавали відра з водою одне одному. Лише під ранок пожежа повністю згасла.
- Жахіття ! Не лише ми страждаємо від їхньої нерозумності. Їх ніщо не змінить !
- Ти не правий, Дубе. Після того випадку люди більше не збираються на такі вогнища. Вони танцюють та веселяться, але, мабуть, їх напої змінилися, чи вони самі змінилися. Більше я жодного разу не бічила бійок. Люди можуть змінитися, друже, але ми не до м нічим іншим , ніж своєю красою, яка робить їх добрішими та уважнішими й до нас , й до самих себе. Пам"ятаєш того хлопчину , який співав під тобою. До речі, не гірше за пташку. Вони навчаться , коли подорослішають і опаляться в полум"ї свого нерозумного життя.
Літо - моя улюблена пора року. Нарешті закінчуються холоди та починаються канікули. Влітку можна радуватися теплим денькам та відправлятися в далекі подорожі та походи. Можна нескінченно гуляти по квітучих лугах. Якщо придивитися уважно, те нагородою за лісову прогулянку будуть коричневі міцні боровики й горді красного ловці.
І тільки влітку оживають ріки й озера. Вода стає теплою, і якщо тихо сидіти на березі, можна ігати, як над самою головою літають безстрашні метелики, а у воді снують в'юнкі мальки.
Літо - найкращий час для подорожей. У нашій країні дуже багато гарних місць, які дуже хочеться побачити. Водоспади, високі гори й перевали
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
ответьне на 5 тестовых вопросов если не сложно 8. знайдіть складносурядне речення, у якому прості речення поєднані протиставним сполучником. а. біосфера є не лише сферою існування живої матерії, а й планетарним середовищем. б. не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр , а не сумне провалля. в. остап із соломією сіли під вербою, але їм не говорилось. г. а море знай собі гуляє, і не кипить, і не горить. 9. виділіть складносурядне речення, у якому прості речення поєднані розділовим сполучником. а. то вітерець дихне по ниві, то коник в житі засюрчить, то бджілка радісно здобутком, злетівши з квітки, задзижчить. б. то день, то ніч сіяють над землею, і час кудись на крилах поспішає. в. хліборобові було й жито хлюпне в душу, і льон у ній зацвіте, і жайворонок полоскоче, і перепілка зів’є гніздечко. г. хай будуть сад, і дерево крислате, і кіт-воркіт, і ще багато див. 10. виділіть речення, яке не є складносурядним. а. чи блищить ріка глибока, чи шумить під вітром сад, чи рум’янить вітер щоки в молодесеньких дівчат. б. і знову чи то снилося, чи виділося насправді. г. уночі важко було вгадати, чи є близько від цього місця велика оселя. 11. виділіть складносурядне речення, частини якого – односкладні речення . а. колона машин мчить униз, і багряні гори розступаються, як живі, дорогу. б. не рад козак журитися, так серденько ниє. в. можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати. г. надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати. 12. визначте, у якому складносурядному реченні замість коми краще вжити тире. а. минуло чимало років, і крила поважчали: не зносять так уже легенько на хмари. б. сонце пече неймовірно, але в густому вільшанику волого, приємно пахне кропивою. в. край берега, у затишку, прив’язані човни; а три верби схилилися, мов журяться вони. г. зміясті вигинаються дороги, і сонце коням падає під ноги.
9-А
10-Г
11-В
12-А