Твір-роздум "життя- це вже щастя". 15-20 речень.

Http://www.uatvory.ru/2016/04/tvir-na-temu-juttya-ce-vje-schastia.html
Життя - це вже щастя? Інколи у нас, у людей, буває депресія... І тоді ми звертаємось до щастя, згадуємо усе добре, що було в нашому житті. Бо вона боїться щастя. Той же, хто не хворіє на цю хворобу, знає, що щастя - це і є життя. Та я ніколи ще не вічував подібного: коли те, що хочеться і подобається, що вже робив, стає майже неможливим. Мені хочется написати щось, але муза покинула мене. Наче знову пішла гуляти, і повернеться нескоро... Коли для тебе щастя - це писати для інших, то що може бути гірше, аніж втратити таке щастя? Але нам буде все одно, коли ми втратимо те, що зветься "життям". Це істина, тому й немає сенсу називати життя щастям. Втратимо його - і нічого не відчуємо. Ні жалю, ні болі. Треба шукати те, що стане щастям в цьому житті. Базове ж щастя від нього - це можливість чуомусь вчитися і пзнавати нове. Ось що ми маємо на увазі пад словами "життя - це вже щастя". Ось, як насправді, розкрийте вже очі... Хочете, наведу приклад з літератури? Мало хто згадає Гете і його "Фауста". Чи був Фауст щасливий, все своє життя присвятивши вивчиенню чогось нового? Отож, навіть базове щастявід життя - не таке вже й "щастя". Його ніколи ніхто не добуде так просто. Бо життя зі всіх сторін, з біологічної чи філософської, економічної чи іншої - надто складна штука, щоб так думати. Щоб дістатися "вінця насолоди", потрібно зробити неможливе - достягти балансу. На своіїй шкурі я відчув, що, все ж таки, ми все цінуємо лише тоді, коли втрачаємо. Але ж дещо можна повернути, а дещо - ні. Життя ми цінуємо завди інстинкту самозахисту, а якщо б його не було? Що тоді? Назвіть життя "щастям" без інстинкту самозахисту, і ви не будете цінувати це щастя, як і все інше. Думайте. Поки ще є час. Думайте...

Объяснение:

1. Дерево - один із найбільш розповсюджених матеріалів у виробництві народних промислів.

2. Цей промисел відомий ще з 19 століття називається художньою обробкою дерева.

3. Дерево широко використовуване у виробництві скульптур, служить для виготовлення різноманітних виробів.

4. Деревина м...яких листових порід найбільш розповсюджених у виготовлені художніх виробів і сувенірів є найкращою для таких дерев липи, берези, вільхи, осики, дуба, горіха.

5. Налиті соками бруньки круглішали і ледь-ледь лопали, виказуючи очам яскраву зелену барву майбутньої весни.

6. Виконуючи у супроводі бандури думи та пісні оспівуючи героїв визвольної боротьби, кидаючи заклики до повстання запалюючи на перемогу кобзарі підіймали народ проти іноземного панування та кріпосницького гніту.

7. Вони пробуджували і розвивали в українців самосвідомість.

8. Ставши виразниками дум і сподівань народу вони були улюбленцями його.

9. Йдучи у світ лишаючи Вітчизну беріть пучок євшану.

10. Та ось, сонце опустившись до заходу заглядає у вікно зачервонюючи його.

11. Бабуся готувалася: пекти хліб і просіявши борошно вносила з комірчини діжу.

Світло вуличних ліхтарів поступово тускніє, поступаючись яскравій заграві у східній частині небосхилу. Безхмарне чисте небо обіцяє нам, що дуже скоро ми зустрічатимемо перші промені зимового сонця. Воно зовсім не зігріває, проте його тепле та грайливе світло збадьорює навіть сплячу природу. Усе навколо заграє чарівним сяйвом дорогоцінних каменів – то блищить на сонці сніг. Зимовий ранок тихий, не чутно ні співу пташок, ні лаю собак.

Навколо тиша, яку порушує лише скрипіння людських кроків по снігу. Люди попрокидалися та поспішають у справах, милуючись особливою величчю та красою зимового ранку.