Скласти речення з не чуючи ніг, не закривати рота, не рук, склавши руки, не піднімаючи голови, спустивши рукави, очей не зводячи.!

З раннього ранку та до пiзного вечора, Оленка працювала не пiднiмаючи голови. Я сьогоднi так втомилася, що вже не чую нiг. Кiт cлiдкував за мишкою очей не зводячи. Ми працюэмо не покладаючи рук. Не можна сидiти без дiла, тобто сидiти склавши руки! Лiкар сказав менi не закривати рота.

Тема: автор розповідає про останні дні літа та ототожнює цей час з останніми днями життя. 
Ідея: заклик цінувати кожну мить життя; покращувати світ; боротися за волю, залишити щось гарне після себе.
Художні образи:
1. Метафори: "гаснуть очі", "заснули думи", "серце спить", "серцем жити", "сліду не кинуть"
2. Анафора: "Доле, де ти?"
3. Градація (перші 8 рядків)
4 . Епітети: "доброї долі", "злої долі", "гнила колода"
5. Риторичні звертання, оклики, запитання
МинАють днІ, минАють нОчі,
МинАє лІто, шелестИть
ПожОвкле лИстя, гАснуть Очі,
ЗаснУли дУми, сЕрце спИть
=- / =- / =- / =- / = А
=- / =- / == / =- /   Б
=- / =- / =- / =- / = А
=- / =- / =- / =- /    Б
Чотирьохстопний ямб, перехресне римування, чоловіча та жіноча рима.
P.S. (ПОЯСНЕННЯ): Великі голосні литери при аналізі - наголошені. У схемі "=" - ненаголошена голосна, "-" - наголошена, "/" - межі стопи.

Даринка була жвавою, веселою і розумною дівчинкою. Вона дуже любила природу. Та це і не дивно. Адже жила дівчинка в лісі. Вона була дочкою лісника.

Друзями Даринки були дерева і квіти, білочки та зайчики, маленькі козуленята, яких тато забирав додому, бо лихі люди вбивали їх матусь – козуль. Дівчинка доглядала за звірятами, годувала птахів, лікувала дерева та кущі. Всі любили дитину і тому вона ніколи не помічала своєї вади: у дівчинки на щоці була велика червона пляма, яка спотворювала її обличчя.

Якось до лісу завітали діти. Вони бігали, кричали, гралися. Недалеко допомагала таткові Даринка заготовляти сіно для козуль та оленів. Вона вибігла до дітей. Всі зупинилися, уважно подивилися на дівчинку і почали знайомитися. Тільки Мишко не подав дівчинці руку. Він сказав:

- Ти дуже потворна, повертайся до свого лісу. Ми не будемо з тобою гратися.

Даринка не зрозуміла, чому її так назвали, адже ніхто ніколи не говорив їй про її ваду. Вона повернулася і пішла, відчуваючи, що не всі їй тут раді.

Діти подивилися на Мишка з осудом, а Галинка сказала:

Для чого ти так зробив? Навіщо образив дівчинку?Я ж сказав правду! – здивувався Мишко.Правда деколи буває гіршою за кривду. Подумай про це - відповіла Галинка і побігла вслід за Даринкою.