Придумати 2 речення по схемі. 1.дієприслівниковий зворот, присудок підмет, підмет 2.підмет присудок , дієприслівниковий зворот, додаток

1.Червоніючи і рясніючи,росли груші та яблука.
2.Учень читає,вдумуючись у кожне слово, казку.

.Я вважаю, що сім’я відіграє в житті людини важливе значення. Адже саме в ній починається виховання майбутньої людини, спілкування та перше пізнання світу дитиною. А перше мамине слово, бабусина пісня, розповідь дідуся або порада батька відіграють, на мою думку, найголовнішу роль для кожного з нас.У мене велика і дружна родина. Мої бабуся і дідусь живуть далеко від нас, і ми не можемо часто відвідувати їх, проте кожне свято проводимо разом. Вони завжди раді нас бачити. Коли ми приїжджаємо, обов’язково на нас чекають теплі пироги і мила посмішка бабусі. Її завжди цікавлять мої успіхи в школі та справи моїх батьків. Мені подобається радувати її гарними оцінками. А кожну проблему мами і тата вона вислуховує уважно і завжди допомагає розумною порадою. Батьки завжди прислухаються до її слів, і часто бувало так, що саме її рішення було правильним. Це переконало мене, що батьківська увага і любов ніколи не зрадять у житті.

Також у мене є старший брат. Він дуже розумний і відповідальний. Я завжди можу покластися на нього. Він захищає мене від кривдників. Але не тільки за це я його люблю і поважаю. На мій погляд, брат є найщирішою та найдобрішою людиною і ніколи не відступиться від свого слова.

Отже, на мою думку, родину зміцнює довіра, взаємоповага і взаємодо Ніколи не можна забувати своїх рідних, адже в родинних стосунках це буде зрадою, і сім’я може розпастися. Коли я стану дорослим, то завжди допомагатиму своїм батькам, адже зараз вони роблять усе, щоб мені було добре. Я дуже вдячний своїм мамі й татові, брату, бабусі й дідусеві та сильно люблю їх.

Вот

Объяснение:

Моя бабуся розказувала мені, що в юності вона була дуже схожа на мене. Вона розповідала, що коли їй було 15, то вона захоплювалася вишиванням, вона вишивала хрестиком багато картин та дарувала їх своїм друзям та родичам. Також вона полюбляла читати, в її домі досі лежать десятки книг, які вона вже всі перечитила по декілька разів. Оскільки в її юності не було інтернету, вони придумували різні ігри та розваги. Весь вільний час вони проводили на вулиці з друзями і літом, і зимою. Вона розповідала мені, що діти того часу були більш самостійнішими. Діти ходили на гуртки, майстрували годівнички, полюбляли ходити в похід, смажили картоплю у багатті, над баггаттям смажили хліб на палиці, увесь вільний час вони були чимойсь зайняті. Вона ще розповідала, які у той час були зими. Говорить: "Снігу випадало по шию, морози сильні були, а зараз і снігу нема" Усе це вона згадує з великою ностальгією. Було видно, що вона хоче повернутися назад, у ті часи.