Перепешіть текст розкриваючи дужки і вставляючи букви кол.. це слово (у, в) кожного з нас викликає найрізноманітніші асоціації, хвилю т..пла (і, й) ніжності. але не кожен знає, як б..гато щ..рих, мелодійних пісень цього жанру фольклору створив народ. вони зародилися (у, в) сиву давнину, коли людина вірила (у, в) здатність побажання, вираженого (у, в) слові, (у, впливати на реальність. саме тому (у, в) колискових так багато добрих зичень маляті. дитину заколисують сон (і, й) дрімота. голуби та незмінний мешканець селянської хати — кіт (у, в)сіляко дбають про немовля. а пісні, (у, в) яких кіт виявляє певний характер, здатність і до хороших, і до негарних (у, в)чинків, спрямовані до перших пробл..сків свідомості малюка. колискові були цікавими (і, й) повчальними (і, й) для дітей старшеньких. є серед колисанок глибоко ліричні твори. (у, в) них (і й) закликання здорового сну, (і, й) об..реги від хвороб, недобрих (у, в)чинків. дитина (у, в) звуках материнської пісні чула її любов (і, й) турботу. колискова ніби огортала маля, створюючи справді неповторний світ дитинства, стаючи початком розуміння цього світу. колискових пісень безліч, але мало їх знають сьогодні. тому важливо зберегти цю красу, щоб дарувати її кожній дитині, як запоруку щасливої долі

Це слово в кожного з нас викликає найрізноманітніші асоціації, хвилю тепла й ніжності. але не кожен знає, як багато щирих, мелодійних пісень цього жанру фольклору створив народ. вони зародилися в сиву давнину, коли людина вірила в здатність побажання, вираженого в слові, впливати на реальність. саме тому в колискових так багато добрих зичень маляті.дитину заколисують сон й дрімота. голуби та незмінний мешканець селянської хати — кіт усіляко дбають про немовля. а пісні, в яких кіт виявляє певний характер, здатність і до хороших, і до негарних учинків, спрямовані до перших проблисків свідомості малюка. колискові були цікавими й повчальними і для дітей старшеньких.є серед колисанок глибоко ліричні твори. у них і   закликання здорового сну, і обереги від хвороб, недобрих учинків. дитина в звуках материнської пісні чула її любов і турботу. колискова ніби огортала маля, створюючи справді неповторний світ дитинства, стаючи початком розуміння цього світу.колискових пісень безліч, але мало їх знають сьогодні. тому важливо зберегти цю красу, щоб дарувати її кожній дитині, як запоруку щасливої долі

Объяснение:

Я вважаю,в майбутньому Санько і Грицик стануть могутніми козаками-побратимами,адже мрії здійснюються.По їхніх вчинках ми можемо побачити,що вони відважні і хоробрі,отже вони мають риси козаків. Також вони можуть зібрати друзів-вояків по всьому світу,тому що вони чесні,і ніколи не зрадять. Також їм притаманна така риса,яка кмітливість,і вони завжди мають чудові ідеї.

Висновок: Ці двоє хлопців слугують прикладом для дітей,(що і коли ти не почнеш,все потрібно доробити до кінця)

Фух,немного белеберда,но пример

Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині Однаковісінько мені. Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: "Мені однаково, чи буду // Я жить в Україні, чи ні". Для поета рідна земля була святою, він так щиро ї любив! Але його житТєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі — "На нашій своїй землі". Та перед цими рядками є й інші: "На нашій славній Україні". З одного боку, Україна славна і наша, азіншого — все-таки, "не своя", бо невільна, сама собі не належить. Гадаю, саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: не вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від іїї праці може не залишитися й "малого сліду". Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що "малого сліду не покину" на Україні і що його "не пом'яне батько з сином". Навіщо ця "маска" ліричного героя, який робить заяви, що можуть викликати у читача підозру щодо його щирості? На це питання я знайшов відповідь тільки тоді, коли зрозумів, що ці запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Biciмнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків: Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні П, окраденую збудять... Ох, не однаково мені. У цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і яка стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогоднішнього дня: окраденість розбудженої в огні революційних перетворень України, окраденість у час її оновлення та відродження. Тому я з повним правом вважаю поезію "Мені однаково, чи буду..." зверненням-попередженням сучасному поколінню українців.Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію "Мені однаково, чи буду...", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду.." У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо рoсійські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з Їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави: ...Як Україну злії люде Присплять, лукаві, ї в огні п, окраденую, збудять... Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається: