На перший погляд, дивне запитання. Але з іншого боку... Чому б нам не замислитись над ним і не спробувати відповісти?!
Я живу в Україні, це моя Батьківщина. Як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. Але в школі ми всі вивчаємо українську мову. Мені здається, що інакше і бути не може. Чи можливо жити в Україні і не володіти українською мовою? Це все рівно, що жити, наприклад, у Німеччині і не знати німецької мови. Мені здається, що всім українцям варто замислитись над цим. Якщо всі громадяни України будуть говорити російською мовою, тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. Чим наша держава буде відрізнятись від Росії? Мабуть, нічим. А як же наша культура, історія... Невже українська нація просто зникне з Землі? За що ж тоді боролися наші пращури?
Коли я сьогодні дивлюсь американські фільми, мене вражає, як їхні школярі з гордістю говорять, що вони — американці. Невже ми, діти України, не здатні пишатися своєю Батьківщиною? Мабуть, здатні. А для початку ми, всі громадяни нашої держави, маємо вивчати українську мову. Якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. Хіба не так?!
1 Дмухнув вітер понад ставом, і сліду не стало. (складносурядне речення, єднальний зв*язок)
2 Хай вітер дерева колише й співають в садах солов’ї! (просте речення)
3 Він хотів одразу встати, але штурман наказав відпочивати. (складносурядне речення, протиставний зв*язок)
4 То пронесеться над болотами чайка, то промайне бистрий баркас. (складносурядне речення, зіставний зв*язок)
5 Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила, і на полі жайворонок, соловейко в гаї землю убрану весною вранці зустрічають. (складносурядне речення, єднальний зв*язок)
6 Чи може щось наплутано віками, і атом вручено нам безрозсудно рано? (складносурядне речення, протиставний зв*язок)
7 Нічна звивається стежина, зітхає море віддалік, дурман акацій парком лине, роса голубить квітів лик… (складносурядне речення, розділовий зв*язок)
8 Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля. (складносурядне речення, зіставний зв*язок)
9 Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав шаленіючий дзвін. (просте речення)
10 Низенький чоловік махнув рукою, і машина зупинилася від’їхавши трохи вперед. (складносурядне речення, єднальний зв*язок)
11 Хмари були світлі, і усміхнене сонечко лоскотало волосся, але за обрієм насувалась грозова хмара. (складносурядне речення, єднальний та протиставний зв*язок)
12 На порозі стоїть бабуся, навкруги тиша, скрізь ясно, з поля вітерець віє, з гаїв холодок дише. (складносурядне речення, розділовий зв*язок)
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Походження фразеологізму еолова арфа
За старогрецькими міфами, Еол – повелитель вітрів. У переносному значенні – вітер.
Із ім'ям Еола пов'язана легенда про Еолову арфу, струни якої звучать від подиху вітру. У переносному вживанні – душа людини, яка відзивається на всі враження життя.