Потрібно написати оповідання -діалог про краплинку води

Про маленьку краплинку

Малесенька краплина якось вранці вибігла зі своїми подружками і сестричками з-під землі.

Вони кілька метрів промчали малесеньким потічком, а тоді до них приєдналось ще крапельки.

З кожною хвилиною їх ставало все більше і більше.

Наша краплинка спочатку розгубилась:

- Це вже не прогулянка. Куди ми всі поспішаємо?

- Ми біжимо до річки, - сказали найближчі до неї крапельки.

Тут одна з краплин попрощалась зі всіма і залишилась на камінчику, який гордо височів над водою.

Ще одна з подружок залишилась на травинці, що схилилась над водою.

Інша вирішила подружитися з нашою крапелькою.

- Ти тут новенька? – запитала вона.

- Так, - відповіла наша маленька крапелька.

- І ти ще ні разу не побувала ні росою, ні політала хмаркою й не падала дощиком? –здивовано продовжувала розпитуватись перша.

- Ні, а це цікаво? – спитала нову подругу наша крапелька.

- Аякже, ти ж можеш побачити весь світ.

- Ого, - захоплено сказала вона.

І дві крапельки вирушили далі поруч, одна з них розповідала іншій, який прекрасний і великий світ, як приємно зігріває все довкола сонечко.

- А яке це сонечко? – спитала краплина.

- Подивися вгору, - відповіла подруга.

А там сонечко якраз вийшло з-за хмарки. Воно було таким яскравим, але гріло так лагідно, що крапельці захотілось погрітися ще в його промінцях.

А промінчики лагідно пестили маленьку краплину, цілуючи їй личко.

Не помітила крапелька, як стала вона парою і полетіла високо в небо. Хмарини ставали все ближчими і ближчими.

Нарешті крапелька вирішила приєднатись до однієї з хмарок.

І, от диво, тут вона зустріла одну з своїх подруг, з якими тільки починала свій шлях на землі.

- Як тут добре! – вигукнула радісно краплина.

- І видно все довкола, - продовжила її подруга.

- Ой, дивись, який зелений ліс під нами.

- А це річка, в якій ми ще недавно купалися, - показала друга крапелька.

Ось так і літали крапельки з хмаринкою цілий день. А ввечері хмарка вирішила відпочити на полі. Вона розсіялась по траві і квітах тисячею крапельок.

Наша краплинка вирішила подрімати на синій квіточці. Волошка теж спала, заховавши свої пелюстки й опустивши голову.

Цілу ніч крапелька нюхала такі приємні запахи поля.

А вранці на полі зібрались жуки, щоб вмитися.

Маленький коник вирішив вмитися на сусідній травинці.

А наша крапелька роздивлялась на життя в полі.

Ось побігли жучки вмиватись. Якісь полосаті і цілою родиною. А от личинки поповзли по травинці теж вмиватися.

Тут над квіткою волошки щось зашуміло. Крапелька побачила метелика. Він був такий великий. А які яскраві у нього були крильця! Маленька краплинка захоплено гала за польотом, поки з іншої сторони не почувся сильніший шум. Це працьовиті бджоли вийшли на роботу.

На горизонті сонечко з’явилось. Воно лагідно пригріло краплину. І вона через кілька хвилин знову, як вчора, полетіла вгору.

Цього разу приєдналась крапелька до великої сірої хмарки, яку підхопив вітер і поніс її далеко від поля.

Краплинка дивилась, як швидко внизу зникали поля і ліси. От і річка залишилась позаду. А попереду виднілась величезна кількість води.

Крапелька спитала у сусідки:

- А що це таке попереду?

- Море, - відповіла та.

- Яке воно велике, - трошечки злякано промовила краплина.

- І сьогодні явно буде шторм, - продовжила співбесідниця.

- Це як?

- Сильний вітер підійматиме великі хвилі …

І не встигла вона договорити, як полетіла донизу.

А наша краплинка подалась через кілька хвилин за нею. Вона впала у воду, яку відразу загойдав вітер.

Краплина літала то вниз, то вгору. А небо розсікали блискавки і над морем проносився гуркіт грому.

Так пройшла майже ціла ніч. Вітер припинився. Гроза минула. Втомлена краплинка заснула, погойдуючись на поверхні моря.

Її сон був таким спокійним.

Ще не знала краплина, що сьогодні вона донесеться на хвилях до іншого берега, де живуть найбільші метелики, квіти ще яскравіші, а гори високі. І там вона впаде снігом на вершині.

Читать полностью: http://h.ua/story/120250/#ixzz4Xj8jnPIq

іра:   добрий день що це за  місто

невідомий:   львів

іра:   клас.  а де тут зупинка на трамвай

невідомий:   прямо  і ліворуч

іра: і.

невідомий:   а ви з  відки приїхали

іра:   з британії

невідомий:   так  знайте львів це місто старе. львів - місто, яке зачаровує з першого погляду. кожна вуличка львова наповнена стародавнім шармом, ароматами кави, духом романтики і архітектурною довершеністю. кожен його елемент приховує цікаві історії та інтригуючі загадкові легенди.

  іра: буду знати! і вам за все

що значить бути щасливою людиною? у чому полягає щастя? ці питання коли-небудь хоч раз, та змушували замислитися людини. в моєму розумінні, щастя-це невід’ємна частина душі. якщо чоловік душевно не спокійний, він не буде щасливим як не крути. у людей є свої мрії, бажання, прагнення. але не все так просто, як нам хотілося б. в одних є все з народження, гроші, впливові рідні, шикарні будинки, машини. а іншим доводиться все життя працювати, виживати, своїм рідним, перебирати копійку за копійкою і все ж вони щасливі.

 

перед тим, як дати визначення щастя людини, хотілося б сказати про нещасний людині. неминуче буде нещасний той, хто не стежить за рухами своєї власної душі. це людина, яка постійно шукає негатив у всьому, скаржиться на долю. він не розуміє, що ми самі творці своєї долі, бо бог нас створив по своєму образу і подобі.

 

 

не всім дано бути багатими від народження. але багатство полягає не тільки в грошах, так само це любов, відносини. щастя, як говорив до цього, невід’ємна частина душі. і якщо душа хвора, ми починаємо думати про наші проблеми. приміром взяти нещасну любов. у дитинстві я полюбив однокласницю. це була дівчинка ідеальна для мене, я любив її від кінчиків пальців до пасма волосся, просто досконалість. одного разу я вирішив їй розповісти про свої почуття, навіть зірвав з клумби букет квітів…. чекав її після уроків за школою. вона йшла граціозно, свої чарівні, довге, світле волосся. в той момент не думав про погане, мріяв і марив своєю німфи, я був щасливий. з величезним биттям серця підбіг до неї, вручив квіти і проводив до дому. під час розмови, все не наважувався розповісти їй про свої почуття – це було важливо для мене. зважившись біля будинку, повідав їй про неї. вона не відповіла взаємністю. мені здавалося, що весь світ звалився перед очима і дуже тривалий час сумував. в цей час щастя не було.

після відійшов від своїх негараздів і проблем, зайнявся своїми улюбленими справами. підтягнув навчання записався на секцію, яку так давно хотів відвідувати. з минуло небагато часу, у мене з’явилися інші пасії. я став відчувати себе впевненіше, ніж раніше. колишній ідеал помітив мене і ми сходили на побачення, вона знову відмовила у зустрічах. тоді не став сумувати. а став домагатися своєї дівчини, і ось ми разом.

 

щастя людини-воно для кожного своє. щоб бути такою людиною, необхідно рухатися, вирішуватися на неординарні завдання. досягати свої поставлені цілі. потрібно бути завжди на висоті, не опускати руки при дрібних невдачах. однак, щоб побудувати будинок, потрібно скласти його по цеглинці, до самого даху. в цьому і полягає щастя людини, здоров’я своїх близьких, душевне умиротворення, досягнутих цілях. людина коваль свого щастя.