На який склад падає наголос у слові докорінний

1. Робота йтиме(недок. 3 особа.однина) якщо сидіти(недок. інфінітив) й чекати(недок. інфінітив)

2. Коли я не горітиму(недок. 1 особа.однина), ти не горітимеш(недок. 2 особа. однина), коли ми не горітимемо( недок. 1 особа. множина), то хто ж тоді буде світити?

3. Мені до скону отчий край здаватиметься(недок. 3 особа. однина) раєм

4. Навесні на місці старого молодий буде лист, зелений, він з вітром розмовлятиме(недок. 3 особа. однина), хапатиме(недок. 3 особа. однина) жилками своїми сонячний промінь, під дощем купатиметься(недок. 3 особа. однина) й росою умиватиметься (недок. 3 особа. однина).

5. Неначе пісні вічної рядки, дзвенітимуть (недок. 3 особа. множина) дороги під тобою.

6. Сонце ронить(недок. 3 особа. однина) з неба квітки на хвилі дніпрові, осінні.

7. І скільки ви пливтимете(недок. 2 особа. множина), весь час вітатимуть(недок. 3 особа. множина) вас своїм щебетанням веселі жовтобрюшки, підпадьомкатиме( недок. 3 особа. однина)на вашу честь перепел і дерчатиме( недок. 3 особа. однина) деркач.

Ми з батьками часто ходимо гуляти по лісі. Там є одна невелика, але дуже красива галявина – це і є мій улюблений куточок природи. Ми намагаємося відвідувати ліс щонеділі.

Навесні ця галявина прикрашена пролісками, якщо поглянути на неї здалеку, то здається, що це ціла морська гладь з квітів. З татом ми завжди збираємо букетики з пролісків і даруємо їх мамі. Вона ставить ці маленькі симпатичні квіточки в спеціальну вазочку і вдома створюється атмосфера весни, кімната заповнюється весняним запахом свіжих пролісків.

Влітку полянка зеленіє і лише місцями здалеку видно жовтогарячі цятки – це лісові квіти. Часто на ній ростуть смаження, з них ми теж робимо чудові букетики і доповнюємо їх іншими квітами, які ростуть неподалік від нашої улюбленої галявини. Також в літній час мені подобається брати з собою на прогулянку в ліс фотоапарат, іноді у мене навіть виходить сфотографувати метелика, правда доводиться довго за нею ганятися. Але і без комах у лісі дуже багато всього цікавого, що хочеться зафіксувати на пам’ять.

Восени полянка покривається килимом з яскравих листя. Найкрасивіші з них я забираю додому, з них виходять різнокольорові сухі букети, які прикрашають будинок в будь-який час року.

Взимку мій улюблений куточок природи біліє. Ми приходимо в ліс для того, щоб покататися на лижах, а іноді навіть всі разом граємо в сніжки. Також папа розвішує по деревах заздалегідь підготовлені годівниці для птахів.

Я дуже люблю цю галявину і буду приходити на неї завжди, навіть коли закінчу школу.