Визначте тип односкладних речень. вставте пропущені букви та розділові знаки. 1. напинайте рогожі вітрил. 2. ле..ко і ясно л..жати в поплутаних травах. 3. чужі нездоланні долини! 4. вранці вийшли з домів виногради зрівняти і зрубати оливні гаї. на осяяних схилах сон-зіл..я уже голубіє. 5. стрічали шану й страх здолавши багна пущі і вертепи. 6. сім човнів ро..бить без розваги. 7. на сходах дому зупинись на мить. 8. на всьому світі не знайти рідні. 9. поважна мова врочистих вітрил (3 творів о. ольжича 10. раз оп..чешся другий — остер..же..ся. 11. не радуйся чужому лихові (з народної мудрості).

1. Напинайте рогожі вітрил. (означено-особове)
2. Легко і ясно лежати в поплутаних травах. (безособове(
3. Чужі нездоланні долини! (називне)
4. Вранці вийшли з домів виногради зрівняти і зрубати оливні гаї.(двоскладне)
 На осяяних схилах сон-зілля уже голубіє. 5(двоскладне).
 Стрічали шану й страх, здолавши багна, пущі і вертепи. (неозначено-особове)
6. Сім човнів розбить без розваги. (безособове)
7. На сходах дому зупинись на мить.(означено-особове(
 8. На всьому світі не знайти рідні. (безособове)
9. Поважна мова врочистих вітрил (3 творів О. Ольжича). (двоскладне неповне)
10. Раз опечешся другий — остережешся. (узагальнено-особове)
11. Не радуйся чужому лихові (узагальнено-особове) (З народної мудрості).

Взято з одної довідки, пам'фред, як робили виставу і читали цю суперечку і вібповід українця була аргументована цим листом.
Популярному перемишльському поету Павлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, — погостюєте, повеселитеся”. Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони — приятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки — премилої Поліпи Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора — попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну пшеничної, підігрітого пуншу, пива, принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку. Поліна Полікарпівна попросила прогулятися Підгорецьким парком, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмілілому поету. Походили, погуляли ... Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Побродивши парком, пара присіла під пророслим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувсь перший поцілунок: прощай, парубоче привілля, пора поету приймакувати

Багато людей кажуть, що ми живемо, щоб допомагати іншим. Здійснюючи до ншим людям, ми виконуємо своє призначення. Не можна знати наскільки це вірно, але можна добре знати те почуття, яке ми відчуваємо, коли допомагаємо комусь і бачимо різницю. Щось відбувається, ми отримуємо почуття задоволення і щастя, відчуваємо приплив енергії та цілеспрямованості.
Я не знаю, чи є це доказом того, що до ншим - це наша доля, але знаю, що існує достатньо причин для того, щоб постаратися і до комусь, коли у нас є така можливість
Зараз скрутна годинна для ношої країни і ми як ніколи повинні допомагати тим, хто зараз ризикуючи своїм життям зберігають мир в нашому домі