Відредагувати речення, розташовуючи слова в певній послідовності. прочитати речення. визначити узагальнювальні слова та однорідні члени речення. поміркувати, якими членами речення вони виступають. записати, розставляючи розділові знаки. 1. ось тривожний є удень надійний і вересень уночі такий (за м. стельмахом 2. замолоду грандіозне нас уяву великі вабить і збуджує все великі дерева листочки маленькі а суцвіття потім ріки ми пишні й починаємо квіточки нашу травинки помічати (за ю. мушкетиком). 3. у людського й рівних є троянди щастя виноград крила красиве і два корисне (за м. рильським). 4. наближення листків в усьому чує і в шелесті і в серце вітрі і в стежках зими (за в. сосюрою). 5. жито й поспіло овес усе разом пшениця (за і. нечуй-левицьким). 6. тут і комахи всю птахи усе ніч не замовкаючи скрегоче й на мить (за л. у кропива ревень й нашому була розкішна саду флора жоржини й любисток

1. Ось такий і є вересень: удень надій­ний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Замолоду нас вабить і збу­джує нашу уяву все грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, тра­винки й листочки (Ю. Мушкетик). 3. У щастя людського два рів­них є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 4. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в ві­трі, і в стежках (В. Сосюра). 5. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 6. Тут усе скрегоче: птахи і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить (Л. Дмитерко). 7. У нашому са­ду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).

Сам їде, сам і підганяє.Сама себе раба б'є, коли не чисто жне.Сам з горобця, а серце з кішку.Сам осів, а попони оксамитова.Сам п'є, а людей за пияцтво б'є.Сам заварив кашу, сам і розсьорбуй «На Афіну покладайся, а сам роботи не цурається» - давньогрецька прислів'я. Гаразд, коли все сам вмієш; негаразд, коли все сам робиш. Правду Схоронитися, та сам з ями не вилізеш. Боже щось та й сам мужик не лежи. Сам Господь не спонукає, хоча багатьма картає. «Поки сам не станеш батьком, не дізнаєшся, що таке батько» (уйгурська.). «Виховай старшого, а молодший сам навчиться» (араб.) «Той, у кого немає дітей, повинен робити все сам» (кирунді і Руанда) «Три сини, а сам в силі» (рус.) На одного сподівайся, а сам не зівай. Не рий ворогові яму, сам в неї потрапиш. Не рий іншому яму, сам впадеш. Не рий яму іншому, сам у неї потрапиш. Не смійся горох над бобами, сам будеш під ногами. Тому, хто відмовить, сам дай - нехай посоромиться. Сам в своїй справі ніхто не суддя. Сам впав - сам і видряпується, не варто спиратися на други

Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.

Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.

Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.

Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.

Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…

Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…