Морфологічний розбір слова - дванадцять

дванадцять, назва неістот, загальна назва, числівник

хитрий та прикрий, скрипів”. “Він жив у тій домівці, що колись належала його покійному товаришу. Це був ряд темних кімнат у здоровенному домі, що стояв у самому кінці маленького двора, де йому було дуже тісно” “Холодний іній лежав у Скруджа на голові, на бровах, на сухім підборідді. Скрудж всюди носив із собою той холод; в найгарячіші дні він морозив ним свою контору і не давав їй нагрітися хоч би на один градус на Різдво”. “Злива, град, сніг, сльота мали тільки одну кращу за нього прикмету – вони бувають часом щедріші, ніж Скрудж”.

Не було вітру жорстокішого за Скруджа, снігу впертішого, дощу такого невблаганного, як Скрудж”.

Риси характеру Скруджа:

Захланність (жадібність)

– Історія з коминком писаря.

– “Скрудж любив гроші й темряву, бо темрява – річ дешева”.

Обмеженість:

– “Як ти можеш думати про таку дурну річ, як Різдво? Ти вбогий…”

– “Єдиною доброю, корисною справою було те, що Скрудж зоставив ім’я Марлея на вивісці, тим самим лишивши пам’ять про нього”.

Дитинство Ебенезера Скруджа:

– Самотній хлопчик, покинутий своїми батьками.

– Забутий, як бувало

завжди на Різдво.

– Хлопець знов тут сам, бо всі інші пороз’їздились додому на веселі святки.

– Він ходив сам-один сумний по кімнаті.

Молодість Скруджа:

– “Обличчя його ще не вражало грубими та неприємними рисами, як це було пізніше, але вже мало ознаки заклопотаності та скупості. В очах у нього був якийсь неспокійний заздрий вираз, і той вираз виявляв, які почуття пустили в Скруджеві коріння, маючи розростися страшенно”.

– “Всі ваші величні почуття потроху пожерла охота наживати гроші, вона зовсім опанувала вами”.

Ставлення до людей: – “Скрудж був страшилом для всієї сім’ї Боба Кретчита”

– “Ніхто ніколи не говорив про щось із Скруджем, але йому навіть подобалося протовплюватися дорогами людського життя, нехтуючи людським співчуттям”.

– “Зло, що він робить, карає його самого”.

– “Мені його шкода, я не міг би на нього гніватися, хоч бий хотів”.

– “Він сам од себе одбирає втіху”.

Старість:

– “Його похорон буде дуже сумний, я не знаю жодного чоловіка, що пішов би туди з власної волі”.

– “Які могли у нього бути спогади? Скаредність, здирство, жорстокість і клопіт про наживу”.

Здатність до змін:

– “Я спокутую минуле теперішнім і майбутнім”.

Закінчення:

– “Скрудж став таким добрим другом, добрим господарем і доброю людиною, що навряд чи й був другийй1 такий у доброму старому Лондоні або у якому іншому доброму старому місті в доброму старому світі”.

Ушколі ми вивчаємо багато предметів, які нам інформацію про різні явища у світі. на уроках ми дізнаємося багато нового. деякі предмети  мені подобаються більше, деякі менше. багато в чому через те, наскільки цікаво проходять уроки. мій улюблений урок – література, і російська, і зарубіжна. що мені особливо подобається, це те, що він ніби переносить нас в інший час і іншу культуру. перед нами виникають фігури письменників і поетів минулих століть, на сторінках їхніх творів ми бачимо життя і характери людей, які жили колись до нас. саме в літературних творах вигадані герої постають перед нами, як живі, наповнені своїми думками, почуттями. разом з ними ми переживаємо захоплюючі, а часто й трагічні, події, немов стаючи частиною історії. мені подобається, коли на уроці літератури ми дізнаємося про життя самого письменника або поета, про ті події, які підштовхнули його до написання твору. крім цього мені подобається читання за ролями і складання характеристик героїв. я люблю заучувати красиві вірші про природу або людей. вони ніби мені ті почуття, що відчували поети, коли створювали їх. уроки літератури не тільки пізнавальні, вони також розвивають вміння правильно і красиво говорити, співпереживати героям, а також відкривають перед нами дивовижний світ подій, в яких ми б інакше не побували, і людей, яких би по-іншому і не зустріли.