Складіть одне речення, ускладнене однорідними членами, при яких є узагальнювалюне слово.

Мода в мові, мовна мода — наявність у суспільстві, переважно серед окремих категорій мовців, у межах якогось часового проміжку певних смаків в уживанні тих чи іншних мовних одиниць, творенні мовних моделей, у користуванні певним функціональним різновидом мови тощо. Ці смаки зорієнтовані на наслідування відповідних зразків, що розцінюються як престижні, авторитетні, нові і т. ін. Це один з виявів мовної естетики.

Критерієм моди в мові є не просто оцінки на зразок «гарно/негарно» (як, наприклад, у явищі милозвучності мови), «подобається/не подобається», а «гарно» — тому, що це престижно, сучасно, культурно або оригінально. Іншими ж категоріями мовців, навпаки, такі мовні явища можуть сприйматися як манірні, претензійні й навіть вульгарні. З часом той чи інший вияв мовної моди або стає загальноприйнятим і стилістично нейтральним, або відмирає. Джерелом тенденцій моди в мові є особливості мови певних категорій або навіть окремих мовців, які:

вважаються соціально авторитетними, престижними (опозиція «престижність/непрестижність» при цьому є похідною від опозицій соціально-територіальної, соціально-професійної, часового плану — «центр/периферія», «місто/село», «соціально-культурна еліта/народ», «нове/старе» і под.);

цілеспрямовано подаються (з певною політичною, культурною та іншою метою) як такі, на які варто рівнятися; таким у своїй культурно-естетичній орієнтації є, зокрема, шлях становлення літературних мов на власній народній основі (мотивувальні опозиції престижності — непрестижності тут ті самі, що і в попередньому вияві, тільки звичайно з протилежним розташуванням полюсів: «народ/еліта» і под.; крім того, актуалізується опозиція «своє/чуже»);

не тільки не є соціально авторитетними в звичайному розумінні, а, навпаки, можуть займати нижчі позиції в ціннісних орієнтаціях соціуму, але експресивність мови яких може також ставати предметом наслідування (в основі оцінної шкали престижності/непрестижності тут лежать опозиції «нове/старе», «чуже/своє», «не так/так, як усі»), наприклад, наслідування молодіжного та ін. жаргонів (навіть у назвах телепрограм: «Круті новини», «П'ятий кут»)

М'ясо, в'язати, п'ятнадцять, лягати, в'яне, в'ється, пам'ятник, здоров'я, безслав'я, осерддя, з'юрмитися, від'їхати, об'єм, з'їхати, без'ядерний, безініціативний, сюрчить, знання, розв'язка, зоря, буря, п'ють, надвечір'я, пір'їна, узгір'я, моряк, гарячий, повір'я, довір'я, бур'ян, б'ється, м'ята, людяний, під'юджувати, об'єднати, розмякнути, п'явка, черв'як, духмяний, ув'язнений, зобов'язання, сім'я, Водоп'янов, оловяний ,осердя, медвяний, в'юн, об'їзд, риб'ячий, здоров'я, оборати, передсвятковий, пір'їна, цвях, здиблювати, слов'яни, різдвяний, торф'яний, кам'яний, оленячий, знічев'я, нез'ясований, дірявий.

Объяснение: