Усуньте помилки, допущені під час заміни прямої мови непрямою. 1. редактор попросив новенького, що ти розкажи мені трохи про себе. 2. пасажир запитав у провідника, чи скоро ви подасте мені чай. 3. вчителька суворо сказала дітям, що тепер ходімо в теплицю і там пересадимо квіти. 4. майстер весело звернувся до будівельників, що тепер берімося до діла. 5. микола, в сутінках засмагле цегляно-червоне обличчя бронебійника, сказав, що ловко ти останній танк підбив. 6. юнак, зриваючись із місця, гукнув товаришам, що я зараз буду тут, лише на хвилинку забіжить додому.

1)Редактор попросив новенького, щоб він розказав йому трохи про себе
2)пасажир запитав у провідника, чи скоро він подасть йому чай
3)вчителька суворо сказалпюа дітям, що тепер вони підуть в теплицю і...
4)майстер весело звернувся до будівельників, щоб бралися до справи
5) Микола,..., сказав, що він ловко підбив останній танк
6)юнак, ..., гукнув товаришам ,що зараз буде тут, лише на хвилинку забіжить додому

Відповідь:

У мене є товариш, якого звати Ілля. Він має світлу голову, є бистрим на розум. Ілля дуже чемний хлопчик. Він завжди швидко приходить на до коли я цього потребую. Я також намагаюсь бути гарним другом для нього. Але чи завжди я можу ним пишатися? Я вважаю, що так. Ілля - це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад.

Чому ж я пишаюсь своїм товаришем? Я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього конкурс з англійської мови. Наступного навчального року Ілля поїде навчатись до Англії. Всього цього він досяг своїми стараннями. Цього року Ілля показав, як важливо бути беручким до праці. Як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. Якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи.  Я вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. Саме тому я ним по-справжньому пишаюсь!

З багатьох античних міфів  мене  найбільш вразив міф про  Прометея, який  вкрав у богів вогонь, щоб передати його людям, і міф про Ікара, першу людину, що знялась на крилах у небо. Він  змайстрував собі крила з пір'я, склеєного  воском. Ікар піднісся занадто близько до сонця, і сонце розтопило віск крил, від чого Ікар упав у море й потонув. Образ, Ікара заполонив мої мрії. Я мріяв зробити  з чогось крила, злізти на  Успенську дзвіницю та й плигнути з неї на тих крилах. А ще ліпше вигадати таку машину, що підіймала б тебе на крилах з землі, тоді можна було б спробувати політати. Якщо люди й підіймалися досі в повітря, то тільки на повітряних кулях. І мрії лишалися мріями...Десь 1909 року стали писати в газетах, що вигадано гвинт, який всвердлюється в повітря,  такий гвинт, чи пропелер, доданий до видовженої повітряної кулі, створив за кордоном дирижабль. В газетах та журналах можна було прочитати про перші літальні машини — аероплани й відважних людей — авіаторів, що знімаються в повітря на тих машинах. Досі невідоме слово "авіація" так зацікавило великих і малих, що, коли до міста приїхав лектор, який мав розповісти про таємниці літальних машин, в залу важко було протовпитись. Лектор оповідав про польоти американців братів Райт, про успіхи французького авіатора Блеріо і продемонстрував літання маленького пропелера. Пущений з спіральної залізної палички, пропелер пролетів половину зали. Незабаром такі пропелери стали продавати як іграшку по крамницях. Нас, дітлахів, уже не вабили тепер паперові змії; тепер кожний із нас мріяв придбати собі цей маленький залізний пропелер. Через рік мені пощастило побачити і саму літальну машину.

Влітку 1910 року мати поїхала зі мною до Харкова в гості до родичів. Дітей у тих родичів не було, мене познайомили з сусідським хлопчиком Вітею, моїм однолітком. Вітя охоче водив мене по харківських вулицях, де що не крок, то й побачиш якесь чудо великого міста. Я витріщав очі і на конку, і на трамвай, і на  автомобілі, яких ще зроду не бачив. А в неділю він повів мене  за місто глянути на таке, що навіть і йому було первиною. Ще в суботу він таємничо прочитав мені наклеєну на паркані афішу, в якій повідомлялося, що  відомий спортсмен і улюбленець публіки Уточкін буде демонструвати польоти на літальній машині на іподромі, де звичайно бували кінські перегони.