Твір-міркування «кого я вважаю своїм другом» будь ласка

 На перерві у школі питають мене "кого вважаю я своїм другом?", а я мовчу...
 Ось і уроки закінчились. Прийшов(ла) я додому і питаю у мами: 
-Мам, мене сьогодні запитали "кого я вважаю своїм другом?" а мовчав(ла)... Ось наприклад Оля мене завжди пригощає, Тарас дає списувати на контрольній, Таня дає домашню переписати... 
-А в тебе є такий друг, що допомагає тобі-підготуватися до контрольної, зробити домашню роботу, але не списати, пригощає, довіряє тобі...? 
-Так, це Катя. Але вона допомагає а не дає списувати...
-А ти розумієш те, що якщо списувати будешь погано вчитися і не прейдеш у наступний клас?А ще, вони ж беруть у тебе щось взамін? 
-Так.
-Їм це дуже вигідно а тобі ость ні.
-Мама, я їх вважаю своїми друзями!А ось Катя... 
-Добре, я лише тобі підказала хто твій друг.

`Ящик [й `а ш ч и к ] , 4б.,6зв., 2скл.

1cкл.,-відкритий,нагол.

2скл., - закр.,ненагол.

я [й, а ]

[й] - приг.,дзв.,м"як.

[а] - гол.,нагол.

щ [ш,ч]

[ш] - приг.,твер.,глух.,шипл.

[ч] - приг., тв.,глух.,шипл.

и[и] - гол.,ненагол.

к[к] - приг.,тв.,глух.

 

Щ`астя [ш ч `а с т`  a ] - 5б.,6зв., 2скл.

1скл., - відкр.,нагол.

2скл., - відкр., ненагол.

щ[ш],[ч]

[ш] - приг.,тв.,глух.,шипл.

[ч] - приг.,тв.,глух.,шипл.

а[a] - гол.,нагол.

с[с] - приг.,тв.,глух.,шипл.

т[т`] - приг.,м"як.

я [a] - гол.,ненагол.

 

 

 

                                       Дружба.

 

   Біля нашого будинку росте горобина.Давно вона росте. Я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. Стара вона та розлога.До неї часто прилітають птахи.Щось щебечуть , розказують їй щось...

   Сьогодні мені приснився сон. Стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.

-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.

-Та ,що там я,- відповіла горобина.-Якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я би й стояла сумна та одинока.

- Та ми ж друзі! І тепер будемо завжди допомагати  один -одному!- весело зачиркали пташеки і полетіли далі.

  Прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.А вони і справді друзі!