Майбутнэ мого міста залежить від мене твир

В наш час  багато чого змінилось.Люди стали несправедливими, в якісь мірі жорстокі.Вони хамлять , кидають папірці куди не треба , таким чином забруднюючи природу.Я думаю під цими жорстокими масками , скривається добра , вихована людина.Якщо замислитись над нашим майбутнім , і над майбутнім нашого міста  можна сказати що воно не буде таке добре. Нам  потрібно змінитись , поки не пізно. Ось давайте зараз повернемося в минуле.Якими ми були милими дітками ,як ми вибігали на двір бавлючись з іншими дітьми. Все було набагато краще , ніж зараз.А що зараз? Ми сидимо в соціальних мережах по 3-4 години , не допомагаючи свої рідним.Я думаю наше майбутнє , дійсно залежить від нас . 

Я дуже люблю тваринок.Якось,повертаючись зі школи,побачила на подвірї гарного пухнастого котика і взяла його додому.
Вушка у мого улюбленця завжди розкішні,проте насторожені.Мають форму трикутника.Очі у нього дуже гарні,вони зеленого кльору і дуже великі.У мене таке враження,що котик Сирок завжди підсміюється-така у нього хитрувата мордочка.
А як приємно його гладити! Шерсть у хитрунчика блискуча,пухнаста і білого-білого кольору як сніг.Лапки у котика мякенькі,схожі на подушечки.Хвостик пухнастенький,інколи закручений бубликом.
Сирок любить гратися будь-чим,а найбільше-клубком.Влітку любить грітися на сонечку на подвірї,а взимку біля пічки.
Я люблю тримати його на колінах і розмовляти з ним.Здається,він усе розуміє.І якщо я йому жаліюсь,горнеться до мене й лиже руки.
Я дуже люблю свого котика,і кращий чим він для мене й бути не може.

Найбільше мені подобається фотографувати природу і писати твори. До сьогодні навіть не задумувалась чим я буду займатись після школи, на кого буду навчатися і ким працюватиму. Але час від іде і потрібно робити вибір, не дивлячись на свої уподобання я вирішила стати психологом, можливо я ще багато раз зміню свій вибір, але на данний момент я дуже хочу бути психологом. 
 Мені подобається, що знайомі довіряють свої секрети і заповітні думки саме мені, скаржаться на долю, викладають все що на душі. Я люблю заспокоювати їх давати поради і допомагати, бувають випадки, коли люди потім згодом ще дякують за це, а бувать і ні, але я не звертаю на це уваги. Мені настільки хочеться стати хорошим і корисним психологом, що я навіть стала частіше контролювати себе, задумуватися над своєю поведінкою і відношенням до інших. Стала менш агресивною і дратівливою, перестала зважати на образи в свою сторону, адже потрібно бачити тільки позивне і все стало на свої місця. Люди стали добрими і привітними, світ став красивішим і сповненим добра, а головне з'явилось бажання творити добро і жити ради цього. 
  Вечорами полюбляю перечитувати всі книжки з психології, про поведінку людини і її права. А еще більше люблю гуляти під дощем і нещодавно знайшла друга який теж любить дощ і прогулянки під ним, але з іншої причини. Коли він розповів причину, мені стало його дуже жаль і я вирішила йому до Виявилось його покинула дівчина, в той час як занигула його мати і він любить гуляти вечорами під дощем, щоб ніхто не бачив його сльози сповнені болі і печалі. Зараз він навчається в одиннадцятому класі і він мій однокласник. Так дивно, що стільки років ми навчалися в одному класі і ніколи не звертали уваги один на одного, а тут стали найкращими друзями. 
  На данний час у нього немає дівчини і всі думають, що ми спимо, адже так раптово почали спілкуватись, але ми просто друзі. Тепер я завжди в колі його друзів - серез хлопців і почуваюсь затишно і добре. 
Кожного дня ми працюємо над його страхами і психікою, практикуюсь так би мовити, а він лише посміхається. Можливо в майбутньому він стане моїм особистим клієнтом, але це все в майбутньому, зараз перед нами попереду цілий 11 клас.