Іть написати оповідання з діалогом «розмова з краплею води»;

Я краплинка, я вода – 
завжди свіжа, молода. 
Я весела, я привітна, 
я на світі всім потрібна. 
Я роблю велику справу, 
вмить вгамовуючи спрагу. 
Напою дощем рослини, 
ріками до моря плину. 
У веселці я барвиста, 
у росі я промениста, 
у струмочках я весела, 
я живу в містах і селах, 
я змиваю бруд, без мене 
не була б земля зелена. 
Я краплинка, я повсюди – 
не жили б без мене люди.

1) г

2)а

3)г

4)а

5)б

6)б

7) 1.в   2.а   3,д   4.б

8) 1.г   2.в   3.а     4.д

власне висловлювання

 " Мрію я словами відмикати людське серце...Цю скарбницю мрій"

  Так словами ми спілкуємося. По-перше, їх дуже багато. До кожного слова наша уява малює його значення. Ніякі звуки не можуть замінити усього багатства слів. По-друге, кожне відкриття можна описати словесно новими словами, збагатити мову. Мова дає змогу читати книги, пізнавати світ. По-третє, як душевно мелодію можуть прикрасити слова. Багато чарівних пісень просто не існувало би без мови.  

   Мова – це велике досягнення людства. Тому треба знати її.

Кожному потрібні знання, щоб працювати і приносити користь людям. Коли я виросту, я стану ветеринаром, щоб лікувати тварин. Для цього мені потрібно багато знати про тварин, а також чим вони хворіють і як їх лікувати. Для цього треба багато вчитися. А без вміння читати, писати і рахувати взагалі прожити не можна. Навіть їжу в магазині не купиш, якщо не вмієш рахувати. Якщо не вчитися, то будеш мало знати, тобто будеш дурним. А я хочу бути розумним, тому я намагаюся старанно вчитися і отримувати знання.