Скласти твир миниатюру за оповиданням "садок вишневий коло хати "т.шевченка , з опорними словами: вчора, напередодни, ураган, вихор, завирюха, хуртовина, кучугури, заметить, спить, дримае, виклискуе, багато, безлич, прекрасний, чудовий, чаривний.

Зображена у вірші ідилія – весняний вечір, щаслива сім’я сідає до столу, нехай і небагатого, але головне, разом, напевне, і є тією солодкою поетовою мрією про дім, родину, кохану дружину, дітей. І гірка нота сумніву в тому, що колись це буде.

Вишневий сад – це найбільш поширений пісенний образ, з багатою, значущою символікою. Окраса обійстя, він манить несподіванками, прохолодою літнього дня. Сад буває ознакою маєтності, достойності. У вишневому саду копає козак криниченьку, сподіваючись на зустріч із коханою дівчиною, а та розраює тугу невимовну, шукаючи милого в уявних мандрах по світу. А бурлака у відомій бурлацькій пісні заповідає поховати себе у вишневому саду.

Березень - це перший місяць весни. В народі кажуть:"Березень зиму ламає - весні стежку прокладає". І дійсно, вся природа змінюється, прокидається від зимового сну. З кожним днем все вище піднімається сонечко. Воно кидає свої промені пряміше, пригріває землю, тому починає таяти сніг і струмчками збігати з від усюди. Небо в березні стає яскраво-блакитним. На деревах з"являються білі, з золотим відблиском, пухнасті котики. 

На провесні дерева скидають з себе пута снігу і на гілочках починають з"являтися маленькі, а з часом більші, бруньки. Коріння спрагло починає вбирати воду. На узбіччах та на клумбах з"являються перші паростки трави. Прилітають шпаки - перші весняні пташки. Всі зустрічають їх з веселими посмішками. Весною все починає оживати і радіти теплу. 

                                                               Перший місяць весни

              Березень-перший місяць весни. Саме він "виганяє" зиму із змерзлої природи, і за весну в гості. Недарма в народі кажуть : "Березень зиму ламає-весні стежку прокладає".

              У березні природа стрімко змінюється, так, що в один день має одне обличчя, а на наступний - виглядає зовсім по іншому. З кожним днем все вище піднімається ясне сонечко,

пряміше кидає проміння, дуже пригріває змерзлу землю. Тане потроху сніг, хоча ще вчора він лежав рівним пластом. Стало яскраво-голубим небо, по ньому поважно пропливають білі, пухнасті хмари. Напровесні дерева наче пробуджуються від важкого, протяжного сну. Бруньки набухають, набрякають. Відчутно, що скоро з них з'являться перші листочки. Коріння дерев та інших рослин починає вбирати весняну вологу. Першими, як повелося, прилітають шпаки. Вони ніби послужливо відчиняють браму весні, аби їй легше було прийти у гості.

            Ось так за усіма хлопотами поступово минає березень, приходить яскравий квітень, а потім - зелений травень.