Прочитайте визначення головне и залежне словосполучення . вкажить тип зв'язку слів у словосполученні : село на горі повертатися зі школи свіже повітря старий дуб вивчення досвіду зустрічати брата збирати жолуді, києвські каштани зустріти учителя примітка газети мандрувати до моря

Село на горі - КЕРУВАННЯ
Повертатися зі школи - КЕРУВАННЯ
Свіже повітря -УЗГОДЖЕННЯ
Старий дуб - УЗГОДЖЕННЯ
Вивчення досвіду - КЕРУВАННЯ
Зустрічати брата - КЕРУВАННЯ
Збирати жолуді - КЕРУВАННЯ
 київські каштани - УЗГОДЖЕННЯ
Зустріти учителя - КЕРУВАННЯ 
Примітка газети - КЕРУВАННЯ
Мандрувати до моря - КЕРУВАННЯ

Кожна людина повинна пам’ятати свій перший будинок і своїх батьків. Це є одним з основних життєвих принципів будь-якої людини, про кого б не йшлося. З одного боку, люди є одухотвореними істотами, створеними за образом Божим, а тому вони високоморальні, можуть чинити гідні вчинки, в тому числі і віддати данину пам’яті таким аспектам теж є для них вкрай важливим. З іншого боку, ми бачимо, що сучасне людське суспільство не заохочує щирі і добрі вчинки. Вважається, що будь-яке добро – це послуга, яка повинна оплачуватися.

Проте я твердо переконаний в тому, що найбільш святим для кожної людини, про кого б конкретно не йшлося, є дорога до батьківського дому. Причому в цьому впевнений не тільки я особисто, але і безліч інших людей. Чому все виходить саме так, а ніяк інакше? Чому дорога до батьківського дому по праву вважається найбільш святою? Я думаю, більше того, я впевнений, що у цього є досить серйозні причини. Батьки займають особливе місце в житті кожної людини. Вкрай складно вижити, не маючи батьків. Стати щасливою дитиною без батьків практично неможливо. Ми, будучи дітьми і просто молодими людьми, дуже рідко цінуємо те, що маємо. В тому числі іноді ми не цінуємо власних батьків. Безумовно, це є дуже серйозною помилкою. Як правило, деякі люди розуміють це лише тоді, коли втрачають їх. Проте всі дорослішають і починають свідоме, зріле життя. Що слід розуміти і усвідомлювати під час такого життя? Я думаю, що потрібно розуміти, що забуття батьків і святої дороги до їхнього дому є неприпустимим у всіх сенсах цього слова. Наслідки всього цього можуть бути вкрай серйозними і непередбачуваними. Перш за все, ці наслідки будуть стосуватися духовного світу самої людини. Якщо ти забудеш своїх батьків, перестанеш їх відвідувати, цікавитися їх проблемами, намагатися до м у тому, що тобі підвладне, ти, найімовірніше, даси моральне право власним майбутнім дітям поводитися з тобою абсолютно так само.

Дорога до батьківського дому є найбільш святою у силу тієї ролі та функції, які виконують батьки в житті кожної людини. В силу того, що всі ми маємо батьків, слід знати про необхідність пам’ятати їх, турбуватися про їх долю і розуміти одну просту річ: батьки – це найближчі люди назавжди, ніхто і ніколи не зможе їх замінити. Отже, вони в повній мірі заслуговують найкращого можливого ставлення

Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе. 

Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина. 

Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя. 

У моєму розумінні, бути людиною — це значить виховати в собі високі моральні якості. 

Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових — це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах. 

Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина. 

Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають. 

Я гадаю, що справжня людина — це хороший друг, здатний прийти на до визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість. 

Хороша людина створить хорошу сім'ю і буде прикладом для своїх дітей. 

І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною — це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім'ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу. 

Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі — передовий виробничник, а вдома — деспот, який тероризує всю сім'ю; у школі — сумлінний учень, а вдома — ледар, який ложки за собою не помиє. 

А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною». 

Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли...»