Усний твір-повідомлення в науковому стилі "мова-втілення думки. що багатша думка, то багатша мова"

Мова - це скарбниця думок, це втілення духовних надбань нації, досвіду, праці і творчості попередніх поколінь. Разом із тим мова - це і своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання. Вона характеризується єдністю, взаємозв'язком та взаємозалежністю всі її складових.Належачи до так званих вторинних систем, мова існує не сама по собі, а в людському суспільстві, похідним від якого є. Існує вона у вигляді різноманітних актів мовлення, що повторюються усно та фіксуються письмово.
   Саме в системі національної мови закодовано інтелект тієї чи іншої нації. 
   Формування людини як особистості з високим інтелектуальним рівнем, як яскравої творчої індивідуальності неможливе без досконалого володіння мовою. Людина повинна багато читати, розвиватися, постійно вчитися, вміти аналізувати, правильно формувати свою думку, своє висловлювання, володіти словом. Адже недаремно кажуть, що багатша думка, то багатша мова. За словами німецького філософа Л. Фейєрбаха, "... щоб людина не називала і не виражала, завжди вона розкриває свою особисту сутність; тому мова є критерієм того, на якому рівні знаходиться людська культура".
    

На сьогоднішній день можна з впевненістю стверджувати, що Інтернет став невід’ємною складовою нашого життя, існування нашої урбаністичної цивілізації. Навіть ті, хто був супротивником використання досягнень сучасних технологій у нашому повсякденному житті сьогодні побачили ту користь, яку приносить людям Всесвітня павутина. Та констатувати, що новітні технології викликають однозначну реакцію у наших сучасників, представників різних соціальних та вікових верств населення, ніяк не вірно. Лише той, чия професійна діяльність чи повсякденне життя пов’язані з використанням досягнень комп’ютерних технологій, добре розуміє, наскільки суперечливі можуть бути оцінки такого явища, як Інтернет. З одного боку це:

Більш, ніж технічне середовище Інструмент для самовираження. Революційно нове явище, яке прийшло на зміну традиційним засобам тиражування і публічного поширення інформації. Осередок вільних від цензури прогресивних ідей, своєрідна Мекка свободи слова та інтелекту. Надзвичайно велика бібліотека. Нове великомасштабне і легкодоступне джерело знань. Зручний засіб самоосвіти.

З іншого боку Інтернет – це:

Такий собі “фоновий шум” інтелектуальної людської діяльності. Засіб безконтрольної пропаганди. Місце, засиджене любителями порнографії, недоброякісної реклами та легкої наживи. Інформаційний смітник. Засіб програмування дітей і підлітків, який перетворює їх в віртуальних монстрів.

Можна було б ще довго перераховувати достоїнства та недоліки Всесвітньої павутини, але вище перелічені чинники досить повно представляють різноманітну палітру думок сучасного суспільства про Інтернет. Сьогодні людство вже вкотре вирішує, наскільки гарно і наскільки погано те, що Інтернет проник в усі сфери нашого життя. Прихильники впровадження новітніх технологій у наше життя акцентують увагу на тому, що Всесвітня павутина надає змогу отримати доступ до будь-якої інформації, доступ до цінностей культури і мистецтва, доступ до величезної кількості наукових, художніх і розважальних матеріалів. Але в той же...

час Інтернет надає доступ до інформації, яку можна вважати небезпечною або розпусною, інформації, яка може негативно впливати на психологічний стан молодого покоління.

За впровадження Інтернету сьогодні виступають технічні фахівці та представники професій, яким існування Інтернету значно полегшило робочий процес до до досягнути кращих результатів у своїй діяльності. Не менш популярним та незамінним Інтернет став для тих, хто займається самонавчанням та прагне підвищити свій науковий та загальнокультурний рівень. І звісно, незамінним він став як надзвичайно зручний засіб різноманітних розваг, доступ до яких може отримати будь-хто.

Проти Інтернету виступають ті, хто хвилюється за здоров’я майбутніх поколінь, бо щоденне спілкування з комп’ютером погано впливає на стан організму, до того ж зменшується час, який люди раніше витрачали на фізичну працю та зайняття спортом. Крім того, Всесвітня павутина значно зменшила живе спілкування та замінила його на спілкування у всіляких чатах та на форумах. Те ж саме можна сказати при книжки та театр.

Той, хто любить читати, ніколи не проміняє звичайну книжку не бездушний монітор комп’ютеру. Бо електронні сторінки ніколи не замінять насолоди від перегортання паперових сторінок. Неможливо відмовитися від запаху тільки надрукованої книги та від змоги читати її у будь-яких умовах. Не замінить Інтернет і театру, бо цій вид мистецтва перш за все базується на присутності глядацької аудиторії, яка і створює надзвичайну атмосферу, поєднуючи актора с глядачем. Лише живе спілкування, лише знаходження в театральному залі дозволить в повній мірі зрозуміти творчі задумки режисера та акторського колективу. Тому я вважаю, що яким би розвинутим не став Інтернет, які б технології не приходили на до користувачам, звичайне телебачення, театр та книги Всесвітня павутина ніколи не 

Біла Церква - місто обласного значення. Розташоване на берегах річки Рось за 84 км на південний захід від столиці України міста Києва. Площа міста - 3697 га. Населення - 201,2 тис. осіб. День міста святкується в другу суботу вересня.

Поблизу Білої Церкви проходить автострада Одеса-Київ. Найближчий річковий порт знаходиться в м. Києві за 84 км. У межах міста розташовані аеродром та дві залізничні станції - "Біла Церква" та "Роток". Біла Церква має герб та прапор, затверджені рішенням третьої позачергової сесії Білоцерківської міської ради XXIII скликання від 3 жовтня 1998 р. (в згаданому рішенні міська символіка має такі описи: герб -"у червоному полі золотий лук з натягнутою тятивою, на якій три золоті стріли, вістрями вгору"; прапор - "квадратне полотнище, на червоному тлі - біла церква з білим куполом та покрівлею, увінчана білим хрестом").

Объяснение:

вот