Фанатичний розбор слова роззброєння

Р- приголостний, дзвінкий(непарний), твердий(парний)
о- голосний
з- приголосний, дзвінкий(парний), твердий(раний)
б- приголосний, дзвінкий(парний), твердий(парний)
р- приголосний, дзвінкий(непарний), твердий(парний)
о- голосний
є- приголосний, дзвінкий
н-приголосний, дзвінкий(непарний), твердий(парний)
н- приголосний, дзвінкий (парний), м*який(парний)
я- голосний

"Бачити несправедливість і мовчати - це значить самому приймати участь в ній!"

-Ти ба,Сергію,здається,вчителька помилилась із твоєю оцінкою!

-Чому ти так вважаєш?

-Поглянь на наші відповіді,ми ж писали перший вариант,так?

-Так,а що не так?

-Поглянь!У дванадцятому запитанні у нас обох відповідь "В",так?

-Дивно,чому у тебе відповідь зарахована вірною,а в мене - ні?

-Прикро,але давай підійдемо до вчительки й запитаємо?

-А якщо відповідь "В" є справді невірною й тобі знизять оцінку теж?

-Нічого страшного,Сергію!

Читач знайомиться зі Старцевим, коли той був «тільки що призначений сільським лікарем і оселився в Дялиже, в дев'яти верстах від С.», міста, де жили Туркини. Очевидно, головний герой до цього моменту як тільки закінчив медичний інститут (або училище). Не менш очевидно, що молодий Старцев - хороший лікар: можливо, йому не вистачає досвіду, але це людина старанний, захоплений своєю справою, відповідальний. Такий висновок можна зробити з того, що після першого відвідування Туркіна у Старцева «в лікарні було дуже багато роботи, і він ніяк не міг вибрати вільного години. Минуло більше року таким чином в працях і самотність ». Більш того, вже повернувшись з консерваторії, Котик нагадує головному герою: «Ви так любили говорити про свою лікарні». І ще деталь: познайомившись з туркині, Старцев говорив з ним «про погоду, про театр, про холеру», а холера в ті роки була справжнім бичем: вона викликала епідемії, у хворих виникало безліч ускладнень, а іноді зараження призводило до летального результату. Щоб працювати з такими пацієнтами, потрібно бути по-справжньому самовідданою людиною.