Переказ " сутність самовиховання особистості " будь ласка ​

Строката мати давно це було, ще до того, як народилися ми. зозуля робила свою справу. вона підкидала синичкам, плискам, та іншій лі­совій дрібноті свої яйця, а ті виховували під­кидьків. – ти все співаєш, а на старість залишишся сама, як пень без пагонів, – казали птахи зозулі. та ж у відповідь лише сміялася: – ви все своє життя із пелюшками та ко­лисками промучитеся, а я своїх дітей, як буде треба, знайду і примушу годувати себе. закон є закон! однак доля зле жартує з тими, хто споді­вається задарма прожити вік. коли настав час, усі зозулині діти не визнали строкатої матері, відмовилися доглядати її. і застогнала пташина. перші в її житті сльози покотилися з очей. на галявині, куди вони впали, розкрили свої білі вінки квіти. у народі їх так і називають – зозулині сльози. ботаніки ж дали їм назву зозу­линець плямистий. чи доводилося вам спостерігати, щоб зозуля плакала? ніхто цього не бачив. тому про без­турботну, самовпевнену людину, яка починає бідкатися, коли потрапить у скруту, кажуть, що вона ллє зозулині сльози. а матерів, котрі не хочуть доглядати своїх дітей, зневажливо нази­вають зозулями  (з кн. «українська міфологія») (171 слово).

Уцьому місяці 31 день, сьогодні 29-те (коли розміщуватиму, то буде 30те). зовсім скоро календарне літо. омріяне літо… проте весна все ж таки краще. просто влітку спекотно. коли на дворі був мороз, то я не міг згадати для порівняння відчуття жари. не був певним, що під час жари може бути гірше, аніж у мороз. узимку думаєш, що кращу вже спека, аніж такий дубар, а влітку навпаки – краще морозна свіжість, аніж це сперте, неймовірно розігріте повітря, що немов ось-ось підпалить усе навколо. вже прокинулися київські пляжі. усе більше бажаючих відпочити саме у такий спосіб. починається сезон відпусток. місто впадає в літню сплячку. чим більше у розпалі літо – тим ближче осінь. вона теж має свої переваги, але холодні… а так хочеться тепла. варто просто забути наближення осені. а вона не за горами попри те, що літи лише настає. що таке три місяці? нічогісінько! але не будьмо песимістами і насолоджуймося приємними відчуттями, які нам дарує літо! проведіть його насичено! наступний раз швидше за все буде лише через рік. щодо себе, то у мене катастрофічна чорна літня смуга у житті. що не літо, то я один. і увесь час, що можна провести на всі сто, я переважно один. а ближче до зими, коли вже не нагуляєшся моє життя урізноманітнюється знайомствами. але цей рік обіцяє бути протилежним. літо відгуляю, а там… взагалі не хочу навіть загадувати. що буде те й буде. усе на краще.