Уліс завітала чарівниця зима .дерева закутала в снігові шуби . на пеньки одягла білі шапки. усе біле. ось тільки лисиця залишилася рудою. підкресли слово у якому звуків більше ніж був .побудуй його звукову модель.

Чарівниця, одягла, лисиця, залишилася, рудою

 

    Краще мати однога справжнього друга, ніж десять удаваних. Подумаємо чому так склалось. Несправжній друг гірше лютішого ворога. Коли людина має від кого чекати підступності, то вона готова швидко зоорієнтуватися і дати опору. Інша справа, коли ти довіряеш людині, а в самий відповідальний момент вона зраджує тебе або - ще й гірше - перетворюється на головного супротивника. Постає тоді питання: як відрізнити справжніх друзів від удаваних? Відповідь легка: справжній друг першим протягне руку до порадить, підтримає, втішить, зрозуміє і вибачить, а всі інші у кращому випадку просто заплющуть очі, а в гіршому - відштовхнуть, висміють, зневажатьⒶ.

Восени ми з дідусем полюбляємо ходити збирати в лісі гриби. Приємно йти осіннім лісом, де під ногами багато опалого листя, в якому ховаються гриби. 

Гриби треба вміти збирати, а також знати, які гриби їстівні, а які ні. Я знаю багато їстівних грибів: опеньки, лисички, маслюки, боровики та інші. 

Найбільша радість для грибника, коли він у лісі знайде галявину, на якій ростуть боровики. Одного разу поталанило і мені. Випадково неподалік від великого дуба я помітив товстенького боровичка, який хоч і був маленький, але впевнено і твердо ріс серед опалого листя на галявині. 

Я став уважно оглядати галявину, і знову побачив боровика. Великий гриб ніби староста стояв посеред галявини й оглядав інші гриби. Шапка на ньому завбільшки з полумисок, а ніжка завтовшки з мою руку. 

Через декілька хвилин мій кошик був наповнений, і я радісно пішов до дідуся