Утворіть від прикметника просту й складену форми вищого і найвищого ступенів порівняння. близький-

Близький - ближчий, більш близький, менш близький; найближчий, найбільш близький, найменш близький.

Олена просить щоб батьки купили їй телефрна. На це батьки відповіли:

Твої досягнення у навчанні не дуже позитивні.

І як це впливає на покупку телефону.

Ми боїмося що ти гірше навчатимешся якщо будеш мати телефон.

З чого ви це взяли.

Ну ти будеш сидіти в телефоні замість того щоб надолужувати незрозумілі тобі предмети.

Я буду вчитися старанно.

Ми ще побачимо.

Та ну. У всіх є телефони ну хоча б на свято подаруйте.

Ні.

Будьласочка бульласочка.

От якщо у кінці року ти будеш відмінницею. То телефон буде твій.

. Ну добре. Я згодна на такі умови.

Ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла, а вже, чуєш, стукає у віконце, опадає листям і стиглими горіхами осінь. Вона приходить до нас з яскравими квітами, стиглими плодами, різнобарвним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.

Рання осінь, дні блакитні і прозорі. З ранку виходиш під парасолькою і в капюшоні, а прямо біля самого ганку – велика калюжа. Як хороші, як життєдайні ці дощики після виснажливої літньої спеки! На диво,  знову починає зеленіти трава і радіють квіти на клумбах і герань на моєму балконі!

Кажуть, якнайкращі кравці одягають золоту осінь в свої вишукані вбрання. На стежки, газони, тротуари і лавки в парку, подивись,  падають і з тихим шерехом лягають різнокольорові листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Часто зривається скажений вітер і несе мертве листя у веселому танці.

На жаль, пізньої осені природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і млява.  В небі нескінченною низкою пливуть сірі хмари, сіре небо відбивається в сірій річці. Холодно, сиро, тужливо. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима.

Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцю стало нічого вкрасти. Відлетіли спочатку граки і ластівки, за ними потягнулися жайворонки, чаплі, журавлі, гуси. До речі, зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози і харчуються їх насінням і плодами, та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей важкий час. Звірі заготовляють їжу на зиму, змінюють вбрання, готують собі теплі житла.

А у селянина, думаєш, мало справ восени? Дуже багато. Насамперед, треба прибрати з полів урожай, та вкрити його в засіках, щоб добре зберігся. А ще треба заготовити дрова, без яких холоднечу не переживеш, сіно для худоби, гриби і ягоди, сходити на риболовлю та полювання. Треба запастися теплим одягом, тому умільці в'яжуть вовняні шкарпетки, светри, шарфи і рукавиці.

Осінь – час роздумів, зосередження під теплим пледом, час читання хороших віршів. Ось, наприклад, таких:

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! – та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.

Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.

І плаче кошик серед трав – нема мелодій.  

(Ліна Костенко)