Запишіть вставляючи замість крапок потрібні слова чи префікси. поясніть вживання їх. а) у-в: живемо сквирі, працюю їнці, пірнаю глибоко воду, піднімаю голову гору, зібрались вдома ірини, спитаю мами, працюю школі, вчора була театрі, освіту здобула спочатку школі, потім училищі, а пізніше - університету, сі студенти зяли часть підготовці зустрічі з абітурієнтами, прийшов мій … нук, … сякий прагне кращого … житті; б) і-й: брат … сестра, студенти … аспіранти, вчора … сьогодні, зупинився … спитав, дерева … кущі, чорнобривці … айстри, фрукти … овочі, овочі … фрукти, учні … учителі, учитель … учень, прикметник … іменник, звук … буква, масло … сметана, заєць … їжак, вовк … ягня.

а) у, в, у, вгору, у, у, в, у, в, в, у, усі, взяли участь у, онук(внук), усякий, у.

б) й, і, й, і, й, й, і, і, й, й, і, і, й, і, і.

Українська земля породила багатьох письменників і поетів, які не тільки збагатили нашу літературу, але й уславили її серед інших літератур світу. Одне з найвеличніших імен серед них — ім'я Лесі Українки.

Доля не була поблажливою до неї. Захворівши в дитинстві, поетеса змушена була все життя долати тяжку недугу, вести, за її словами, "тридцятилітню війну" з хворобою. Коротким було її життя — лише 42 роки прожила вона. Не судилося їй особистого щастя, палкого взаємного кохання, щастя материнства. Не стала, як мріяла, піаністкою, знівечена хворобою рука не слухалася, але за всі страждання і втрати Леся Українка була обдарована Богом великим поетичним талантом, який вона віддала Україні, своєму народові. Найпершою, найвірнішою і найглибшою любов'ю Лесі Українки була її рідна земля — Україна. І той куточок України, де вона народилася, де пройшло її дитинство, — Волинь, Поділля.

Леся Українка змушена була часто подорожувати. Як перелітні птахи, відчувши наближення зими, збираються у вирій, так і вона, змучена нападами хвороби, покидала Україну, спершу ненадовго, а потім усе частіше й частіше. Наприкінці життя оселилася в Грузії, приїжджаючи в Україну лише в гості. Але де б не була поетеса, — думками вона завжди линула в Україну. Про це — численні її поезії, згадки про милу рідну країну з її чудовими краєвидами — розкішними правічними лісами, голубими озерами — навіяв дим, шо увірвався у відчинене вікно вагона, коли поетеса подорожувала до Італії. Дим чужини був гіркий, чадний. А як солодко пахнув він удома — дим багаття, домашнього вогнища.

Ось іду і бачу як на очах осипаються останнє листя. Туман сіється, прикриває темні, вже зимові, дерева. берези ще не зняли з себе повністю вбрання. найбільше відрізняються від усіх ялинки, хвої та їн. не хочуть змінювати своє вбрання. в одну сторону як поглянеш, аж радісно на душі стає, а як в іншу, то немов уже зараз посипеться сніг, повиростають бурульки і під ногами хрустітиме снігова кірочка. вже почався листопад і вже не так гарно та любо я к у жовтні чи вересні.але якщо придивитись, то всеж гарну пору року створила природа.

Объяснение: