Синтаксичний розбір речення: і стіл був багатший проти звичайого

Стіл-іменник,гол.член речення,підмет.
був- дієслово,гол. член речення,присудок.
багатший-прик.,другорядний член речення,
проти-іменник,другорядний член речення,
звичайного-прик., другорядний член ресення!

-Привіт, Марічка. -Привіт, Степан. Я тебе давно не бачила в нашому місті. Де ти пропадав? -Це довга історія. Я вступив у медичний університет в Києві. -Нічого собі! Як же тобі вдалося вступити? Напевно ночами не спав, все вчив? -Це правда, я багато читав, заучував терміни, тощо. Навчання- це шлях у щасливе майбутнє. Ти ж завжди хотіла виїхати з нашого села? Для цього треба докласти багато зусиль. -Ти правий, потрібно не забувати про навчання. Я, наприклад, не дуже хочу просидіти всю юність за книгами. На вулиці така погода... -Погода гарна, але в університет вступити треба. Я сподіваюся, що в тебе все буде добре. Бажаю успіхів в навчанні. -Дякую тобі за пораду, Степане. Я почну добре вчитися та готуватися до вступу. Можливо, навіть, факультет. вступлю на юридичний

На плесі Дніпра колихались на воді сотні лодій. Майстри доклали сил, щоб лодії наганяли страх на ворогів. На носах вирізали з дерева чурів з рогами й банькатими очима, вепрів з гострими іклами, водяників з лисими головами й надутими щоками, дів з довгими косами.
Лодії рушили з місця. Попереду йшов насад Святослава з великими вітрилами. За ним ключами пливли інші лодії.
Коли за крутим поворотом зник Київ, князь повернувся обличчям вперед. Широке плесо Дніпра відкривалося перед ним. По воді ходили високі, запінені хвилі. У синьому небі пливли кучеряві хмари.
Увечері над обрієм запалилась перша вечірня зоря. По всьому небу засяяли самоцвіти. Вітер зліг, довелося спускати вітрила. Всі сіли на весла. Князь Святослав взяв стерно.
Раптом з глибини темного неба зірвалася зоря. Вона була дуже велика, сліпуча. Навколо стало видно, як удень. Стало видно плесо, піщані жовті коси, кожну лозинку на них. Стало видно куликів, які зі схованими під крила головами стояли й спали біля самої води.
Дружинники підняли весла, завмерли й прикипіли очима до неба. Зоря промчала небом, густо почервоніла і догоріла на заході.
Поява зорі вразила воїв та князя. Вони були певні, що це знак Перуна. Уночі знак на небі показував шлях на захід. Це був знак перемоги!