Іть написати діалог на тему: улюблена телепередача 16 реплік

— Здравствуй, (твоё имя)!
— Здравствуй, Аня!
— *имя*, если я не ошибаюсь ты каждый раз участвуешь в наших конкурсах, олимпиадах и викторинах. Вообщем, ты очень активная. Почти каждый раз получаешь супер приз.
— Да, это так. Мне очень нравятся все эти конкурсы, призы, проекты и тому прочее.
— *имя*, ты с нами уже 5 лет. И каждую неделю мы видим тебя в списках участниках! Поэтому мы решили тебя позвать тебя в студию "любую телепередачу"! Ты понимаешь, тебя увидят все? Есть чувство боязни?
— Нет, я не боюсь. Я не стесняюсь и не не убегаю от камер.
— По тебе видно. *имя*, мы хотим сделать тебе опрос, если ты ответишь честно, получишь мега приз!!
— Интересно, давай! Первый вопрос как я догадываюсь про деньги?
— Да. Всего пять вопросов. Скажи, ты богатая?
— Я не бедная и не богатая. Я могу себя воздержать.
— У тебя есть вторая половинка? Как вы познакомились? Это два вопроса.
— Я сохраню это в секрете. Но половинка есть.
— Два последних вопроса — ты готова к звёздной жизни? Ты готова к постоянным конференциям, автографам и так далее?
— Немного страшно, но я справлюсь! Обещаю тебе лично, Аня!
— Ну что же? Мега приз твой! И этот приз являет собою 10000 рублей и фотосессия для знаменитого журнала "Viva"! Поздравляю! Но нам пора прощаться, мы ещё встретимся! До встречи!
я очень рада! До встречи!

Ми колись були малими дітьми, і цікавилися усім. В черговий раз коли ми задали своє питання сусідському дідусю, він розпочав розказувати свою легенду.

У сиву давнину, коли тільки розпочиналося на світі життя, з’явився в одному краю птах Кук, котрий їв інших пташок. Стали птахи мудрувати, як його спекатися. Вирішили, що краще їм переселитися в інші краї, тоді Кук, не маючи чого їсти, здохне.

Так птахи і зробили — полетіли на край світу, а Кука залишили самого.

Минув якийсь час. Вирішили птахи послати когось із своїх подивитися, чи ще живий Кук. Послали ластівку.

Кук, вже добре зголоднілий, забачивши ластівку, напав на неї, але в’юнка ластівка вирвалася з його лабет. Тільки кілька пір’їнок з її хвоста лишилося в Кука. От з того часу хвіст у ластівки наче обрізаний.

Повернулася ластівка й розповіла птахам про Кука. Згодом у рідні краї надумала полетіти зозуля, але вона знесла яєчка і саме збиралася їх висиджувати. За неї інші птахи погодилися пташенят висиджувати. Полетіла зозуля і також застала Кука ще живого, але вже зовсім худого і безсилого, тому стрибнула на нього і одразу заклювала. Полетіла зозуля до пташок і ще здалека закувала:

— Ку-ку, ку-ку!

Птахи повернулися в рідні краї, а зозулиних діток довелося з того часу іншим пташкам висиджувати, бо зозуля відтоді нічого більше не робить, як тільки вихваляється, що заклювала Кука.

Ось і настала прекрасна пора. І  це осінь.

Осінь - чарівниця яка своїми різнокольоровими барвами розмальовує дерева. Весь ліс стоїть в жовтих, червоних та помаранчевих кольорах. Білочки готують запаси перед суворою зимою. Ведмідь готується до сну. Птахи відлітають у теплі краї. Тільки сіренький зайчик збирається одягнути шубку. Теплий та грайливий вітерець шелестить листям. І десь з оклоці чутно дитячий сміх. Щасливі діти збирають букети з листя і потім дарують мамам. Але скоро закінчиться осіньі настане холодна зима.

Объяснение: