Суханова1532
?>

***потрібно написати продовження до цього твору*** чарівне місце безлюдний берег здавався таким, як і колись в дитинстві, як часом бачив він у снах, в кучерявих верболозах, що подекуди припадали до води, купаючи в пслі свої зелені чуби. а далі вигрівались піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена рута. зелений острів. так здавна люди звали мальовниче урочище в межиріччі псла і хортиці, омите з трьох боків голубою течією. коли ж навесні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, в якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд.усі довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки увіходили в свої береги. та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було пере на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ. тихе чарівне місце. трохи далі від псла над розплесканими озерцями й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль і розливав довкіл ніжні пахощі. і докоряв собі береговець, що малював іноді казна-що, вигадував неіснуюче. або ще й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував і, може, від того не знав радоста й щастя творчості. буду дуже ! 2-4 абзаців буде наперед !

Украинская мова

Ответы

An-solomon
Це місце завжди було чарівним для мене. Навіть, побачивши десь неочікувано лише назву Псел, мої думки ринули в дитинство. Відразу згадувалось, як я босим бігав по берегу річки.
І, ось, сьогодні, я стою гаю за тим, що відбувається тут. Нічого не змінилося за стільки років. Міста розвиваються, шумлять, а тут все так, як і колись. Спокійні люди прогулюються вулицями, нікуди не поспішаючи. Старенькі діди і далі випасають худобу гають за тою могутньою рікою.
Весняна повінь вже минула і на берегах річки з'являється перша травичка. Але тварини не дають їй вирости - відразу вискубують її. для мене, це найчарівніше місце в світі і хочу завжди сюди повертатися!
xsmall1

ответ

Завжди окремо не пишеться з числівниками, займенниками і прийменниками: не два, не десять, не перший, не четвертий, не ми, не наш, не будь-який (виняток: неабиякий і не абиякий), не до речі, не з руки.Якщо заперечується, відкидається щось, то не з іменниками пишемо окремо: не друг (а випадкова людина, ворог); не приязнь (а байдужість, ворожість), не правда (а жарт, вигадка, брехня), не слава (ганьба і т. д.).Окремо не з прикметниками й прислівниками пишеться тоді, коли в реченні щось заперечується: робота не важка; дорога не далека; надворі не холодно. Іноді таке заперечення підсилюється заперечними словами ні, ані, ніяк, нітрохи, ніколи, ніде, ніщо, ніхто і тощо: робота аж ніяк не важка; ні, дорога не далека; надворі нітрохи не холодно. В цих самих висловах (якщо в них нема заперечних слів) не можна писати й разом: робота неважка; дорога недалека; надворі нехолодно. У такому разі речення стає стверджувальним.
Gradus469

РАЗОМ:

коли слово без не не вживається: неук, невдаха;

у префіксах недо-, що мають значення неповної дії: недоробка, недооцінка;

якщо слово можна замінити синонімом: нещастя (лихо), неволя (рабство).

ОКРЕМО:

якщо заперечує лексичне значення слова. Найчастіше в таких реченнях є протиставлення: Не сум, а жаль мене бере великий. (П. Куліш);

протиставлення в реченні може бути відсутнє, проте його можна домислити: Не борода робить чоловіка мудрим. Не свинячим рилом лимони нюхати. (Нар. творч.)

ЧЕРЕЗ ДЕФІС

пишеться частка не, вживана як префікс в іменниках – власних назвах: не-Європа.

Объяснение:

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

***потрібно написати продовження до цього твору*** чарівне місце безлюдний берег здавався таким, як і колись в дитинстві, як часом бачив він у снах, в кучерявих верболозах, що подекуди припадали до води, купаючи в пслі свої зелені чуби. а далі вигрівались піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена рута. зелений острів. так здавна люди звали мальовниче урочище в межиріччі псла і хортиці, омите з трьох боків голубою течією. коли ж навесні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, в якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд.усі довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки увіходили в свої береги. та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було пере на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ. тихе чарівне місце. трохи далі від псла над розплесканими озерцями й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль і розливав довкіл ніжні пахощі. і докоряв собі береговець, що малював іноді казна-що, вигадував неіснуюче. або ще й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував і, може, від того не знав радоста й щастя творчості. буду дуже ! 2-4 абзаців буде наперед !
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Olifirenko119
vrn3314
lepekhov4011
ГармаеваЕкатерина1637
Особови займенники зимнюються за..
ambiente-deco516
karpovaveronika196
karasev17764
socofilesrus4
artem032100
fudan
lezzzzka5510
hrim5736
hellomaxim
yuliasam
Мануэлла