Надо 65 (на украинском) текст розповідного характеру про дружбу тварини і людини

З давніх давен собака жив поруч із людиною, був її другом та помічником. Це перша тварина, яку приручила давня людина. Вона ділилася із собакою їжею, а той допомагав їй на полюванні та охороняв її та її житло. З тих самих пір продовжується вірна дружба між ними.

Сьогодні роль собаки в житті людей дуже важлива, вона виконує безліч функцій. По-перше, собака – це зазвичай домашній улюбленець усієї родини, який зігріває своїм дружнім ставленням серце, розважає, охороняє дім. Моя подруга дуже любить собак. Вона каже, що собаки дуже розумні, вміють вчитися, розуміють господаря навіть без слів, відчуваючи його настрій. Є породи собак, наприклад, лабрадор, які є дуже добрими, їх беруть у родини з маленькими дітьми, яким вони стають справжніми друзями та захисниками.

Собака робить багато корисного для нас. Спеціально навчені собаки допомагають розшукувати людей в горах, рятувати на воді, несуть службу в міліції, а інші стають поводирями людей, які втратили зір, не дадуть вам заблукати в лісі. Мабуть, вони вміють робити ще багато чого, про що я й не знаю.

Та дружба – це не гра в одні ворота, так що людина зі свого боку також має бути справжній товаришем своєму улюбленцеві. Зазвичай люди добре ставляться до домашніх собак, піклуються про них, починаючи від годування та закінчуючи модними зараз походами до собачих салонів краси! Цікаво, що собаки не вимагають багато. За добре ставлення вони раді й м’якій подушці в квартирі, й звичайній конурі у дворі. Вони згодні прожити життя в неволі заради того, щоб бути потрібними. Тож на мою думку, найважливіше – це не ображати тварин, бо в них також є почуття, а свого господаря вони люблять.

Собака – вірний друг людини, який не посміється та не зрадить, до в усьому, де може, зрозуміє її настрій та спробує покращити, незважаючи на те, що він має чотири лапи та хвіст і не вміє розмовляти словами. Та взаєморозуміння без слів ще більш цінне. Тож варто бути вдячним нашим улюбленцям за їхню відданість та відплачувати їм тим же самим.

Я поважаю нашу рідну мову. Для мене вона скарбниця крилатих висловів, нових для мене слів. З її до я вчуся пізнавати навколишній світ. Вчуся правильно розмовляти, що допомагає мені в житті. І тому я ставлюся дуже шанобливо до своєї рідної мови.

Я одна людина серед тисячі та мільйонів людей, і зробити, звичайно, можу не багато. Про нашу рідну мову потрібно піклуватися щодня, щохвилини. На мою думку, найкраще що ми і особисто я можемо зробити для рідної мови, це розмовляти нею щодня. Мова повинна жити, розвиватися, і якщо нею не розмовляти, то вона буде поступово гаснути, а потім може щезнути взагалі.

Нам всім потрібно між собою спілкуватися грамотно, правильно складати речення. Не слід вживати слів-паразитів, бо вони засмічують нашу мову. Також ватро слідкувати за своєю мовою, потрібно обмежити вживання слів-жаргонів, сленгу, тому що мова стає примітивною, коли ми вживаємо такі слова.

«Ріже вухо» і робить нашу мову не ладною велика кількість вживаних намислів іншомовного походження. Якщо кожен з нас в своїй мові буде вживати іншомовні слова, то це буде не українська мова, а суржик. На жаль, сьогодні мало хто турбується про чистоту нашої мови. І вже часто чути, що в Україні суржик це вже окрема мова.

Для того,щоб писати рідною мовою без помилок, грамотно, потрібно багато читати. А ще читання корисно тим,що дізнаєшся нові слова, знаєш поетів, письменників.

Свою рідну мову необхідно знати добре ? це саме найбільше що може зробити кожен із нас для неї. І нікому не треба її нав’язувати. Треба завжди вміти показати іі у всій красі, і все її багатство.

Я шаную свою рідну мову. Вона для мене – скарбниця нових слів, гарних виразів, мудрих висловлювань. Я вчуся жити та пізнавати світ за її до Тому я добре ставлюся до своєї рідної мови та хотів би дбати про неї теж. Адже вона дарує меня багато зі своїх надбань.

Звичайно, я можу небагато, оскільки я лише одна людина серед мільйонів. Але все одно слід піклуватися про мову щодня. Я думаю, найкраще для мови – це розмовляти нею. Адже вона має жити та розвиватися. Мова, якою не говорять, поступово щезає. Але розмовляти треба теж не будь-як, а правильно.

Спілкуватися з іншими людьми слід грамотно, правильно будувати речення. Не слід вживати лайливі слова, тому що це засмічує мову. Ще варто обмежити вживання жаргонізмів, сленгу, інакше мова стане примітивною.

Також велика кількість іноземних слів у мові «ріже вухо», робить її якоюсь недоладною. Якщо вживати в мовленні половину іншомовних слів, наприклад, русизмів, то буде суржик. На жаль, зараз мало хто дбає про чистоту свого мовлення. Тому кажуть, що суржик в Україні вже перетворився на окрему мову.

Варто також навчитися писати рідною мовою грамотно, без помилок. Треба багато читати рідною мовою, щоб дізнаватися нові слова та знати своїх письменників та поетів. Цікаві книжки можна рекомендувати тим, в кого рідна мова - інша, але хто вивчає нашу мову як другу.

Свою мову треба добре знати – це набільше, що можна для неї зробити. Її не треба нав’язувати. Але треба завжди бути готовим показати її іншим людям у всьому її багатстві та красі.