Що таке прислівник? будь ласка, дуже дуже треба!

Прислівник — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

Прислівник (лат. adverbium — біля дієслова) — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покапувало. (М. Олійник)

Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш) Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий. (О. Досвітній)

Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. (Леся Українка) Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу. (О. Гончар)

Розряди прислівників за значенням і роллю в реченні

Речення з прислівниками, які пишуться разом або окремо

Див. також

Література

ответ:Я думаю, що писати грамотно потрібно з кількох причин.

По-перше, для того, щоб економити час інших людей. У нашій мові є багато схожих слів за звучанням, але абсолютно різних за змістом та написанням. Крім того, іноді заходиш в Інтернет і дивуєшся, прийшло повідомлення з текстом: «превед, кадила». Відразу ж здогадуєшся, що «превед» – це «привіт», а далі приходиш в ступор і намагаєшся зрозуміти, що значить друге слово, згадуєш, що в церкві є якесь кадило, з яким ходить священик і розмахує ним. Далі думаєш, може бути, це повідомлення написав якийсь сектант або масон, або це слово – якась новомодна лайка, а хвилин через п’ятнадцять доходить, що «кадила» – це «як справи». Для того, щоб не шокувати своїх рідних і близьких, економити їхній час і нервові клітини, просто необхідно писати грамотно.

По-друге, грамотна орфографія – це ознака освіченості людини, її культури. Потрібно писати без помилок, щоб тебе вважали освіченою, культурною людиною.

По-третє, правила орфографії придумали за багато років до нас, значить, це необхідно, значить, багато хто переконався на практиці, що без них не можна, як без законів у державі.

Грамота необхідна скрізь і всюди, і та людина, яка вміє правильно писати, завжди зможе висловити свою думку.

Объяснение надеюсь

Покупець (заходячи до магазину):

- Доброго дня.

Продавець:

- Доброго дня. Що б ви сьогодні хотіли у нас купити?

- Хочу вибрати подарунок для своєї донечки.

- У неї, напевно, день народження?

- Так, моїй Катрусі завтра виповниться чотири роки.

- Вітаю Вас! Можу дещо запропонувати, у нас хороший вибір іграшок, книжок, дитячого одягу.

- Добре, дякую, я хотів би купити якусь м*яку іграшку та цікаву дитячу книжку.

- На яку суму грошей Ви розраховуєте?

- Я маю шістсот гривень, але можу витратити і більше, якщо річ мені сподобається.

- Зрозуміла... Ось, наприклад, як Вам подобається це маленьке жирафенятко?

- Дуже подобається, я якраз на нього і звернув увагу з самого початку.

- Воно дуже миле, як на мій погляд, таке ніжне, кумедне...

- Ось на ньому ми й зупинимося, мені до вподоби, я його й візьму.

- Ви хотіли ще й книжку? У нас величезний вибір.

- Так, і щоб вона була яскрава, велика і обов*язково з картинками.

- От, дивіться, спеціально для Вас. "Катруся вже велика" - так і називається, автор Наталія Забіла. Берете?

- Аякже, це дуже вдалий вибір. Можна розрахуватися карткою?

- Звичайно.

- Ну що ж, дуже Вам дякую, до побачення.

- Заходьте ще.